Державна служба геології та надр України спільно з Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П Семененка НАН України, а також з Українським мінералогічним товариством заради популяризації знань з мінералогії України запускають рубрику!
Отже, сьогодні вводні дані, що таке “МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ” і з чим їх “їдіять”?
Мінеральне царство України
Україна займає особливе геоструктурне положення на Європейському континенті. На її території сходяться основні геологічні структури Європи: Східно-, Західноєвропейська і Центральноєвразійська платформи, структури Тетису, Альпійсько-Карпатська і Кримсько-Кавказька складчасті системи з притаманними для кожної з них специфічними рисами мінерагенїї.
Мінеральні комплекси України формувались протягом 3,5 млрд років за різних геодинамічних умов, в усіх відомих ендо- й екзогенних процесах, включно з імпактним і техно¬генним мінералоутворенням. У складі надр України присут¬ній повний набір магматичних, метаморфічних і осадових типів порід, з якими пов’язано близько 100 видів мінеральної сировини із приблизно 130 видів, що використовуються нині в світі.
Мінерали України формують виявлені геологами в її надрах близько 20 тисяч родовищ і рудопроявів, з яких відповідно 9079 родовищ і 96 видів мають промислове значення. До промислового освоєння залучено 3285 родовищ, у яких зосереджено від 40 до 75 % розвіданих запасів різних видів корисних копалин.
Мінеральне царство України характеризується близько 1200 термінами – назвами мінеральних видів і різновидів. Число мінеральних видів у надрах України наближується до 1000. Серед мінералів України є представники всіх типів і класів, а також усіх нині відомих (за походженням) геоло¬гічних утворень – магматичних, пневматолітових, гідротер¬мальних, гіпергенних, осадових, метаморфічних, імпактних, техногенних. Максимально широкий і часовий діапазон їх утворення – від ранньоархейських до сучасних.
У геологічних утвореннях України найбільша частка мінералів — це кисневі сполуки, серед яких найпошире¬нішими є, як і в мінеральному царстві в цілому, силікати. За ними йдуть халькогеніди, оксиди і гідроксиди. Середнє положення займають сульфати, фосфати, арсенати і ванадати, карбонати, прості речовини. Список нечисленних класів – боратів, нітратів, хроматів, молібдатів, вольфраматів, органічних речовин – очолюють галогеніди.
У порівнянні з земною корою надра України відносно «збагачені» мінералами з класів простих речовин, карбідів, фосфідів, халькогенідів, сульфатів і, незначно, силікатів, оксидів, карбонатів та нітратів, але «збіднені» мінеральними видами, які належать до органічних сполук, галоїдів, боратів і, особливо, фосфатів, арсенатів та ванадатів.
Гострий дефіцит спостерігається серед мінералів І, Вг і СІ. Невідомі в надрах України мінерали КЬ, Ш і (За. Однак, наприклад, перевага сульфатів у надрах України цілком очікувана і пов’язана з їхнім видовим розмаїттям в унікальних за складом соленосних товщах Передкарпаття та інших регіонів країни. У класі силікатів передові позиції займають шаруваті і каркасні силікати, вони відносно добре вивчені в Україні.
Серед каркасних силікатів домінують представники групи цеолітів, поширених у Криму, Північній Волині, Карпатах і Приазов’ї. Існує надійний (обґрунтований) резерв нових для України й світу мінеральних видів і різновидів.