[vc_row height=”small” columns_type=”small”][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”14814″ size=”full” align=”center”][vc_column_text]

[/vc_column_text][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]25-го жовтня 2018 року Держгеонадра провели успішний відкритий конкурс по продажу прав на видобуток корисних копалин. З 4-х представлених ділянок інвесторів знайшли дві. Черницьку площу в Львівській області отримала компанія ТОВ “Стрийнафтогаз” за 2,04 млн грн. А Липовецьку площу виграла державна компанія “Укргазвидобування” за 15,1 млн грн – перевищивши більш як у 4 рази стартову ціну.

Таким чином відбулася ще одна перемога реформ у сфері розподілу надр – відкриті конкурси привернули до себе велику увагу інвесторів. Тому ми запитали у керівника Держгеонадр, коли чекати нові конкурси та боротьбу інвесторів за право добувати українські надра.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row height=”small” columns_type=”small”][vc_column][us_single_image image=”14815″ size=”full” align=”center”][vc_column_text]Як на вашу думку пройшов конкурс? Яке у вас склалося враження від торгів?

При аналізі ситуації ось на що хочеться звернути увагу. Ми на конкурс виставляли 4 ділянки. І на 2 ділянки не подавалися документи. Що цікаво, що на тих двох ділянках, що виставлялися і не було претендентів, стартова вартість була більша і площа на одній з ділянок була більша. Передбачалося, що там є певні ресурси, які можна би було в ході геологічного дослідження отримати, виявити непогані запаси і певний прибуток.

Але чомусь інвестори не пішли на ті ділянки, а пішли на ті, ділянки де поруч вже видобувають нафту й газ.

Тобто інвестори пішли туди де певніше?

Так. Я так зрозумів, що на сьогодні компанії більше зорієнтованні на ті лоти, в яких меньше ризиків. Де йде видобуток – там у інвестора більше очікуваннь, там вбачають меньше ризиків і на це гравці видобувного ринку звертають більше увагу. Тому й була боротьба за 2 ділянки.

Ви розумієте, коли виставляється початкова вартість ресурсів, вона залежить від очікуваної вартості ресурсів які на ділянці, то туди не враховуються географічні данні, туди не враховуються ризики, туди не враховується інфраструктура. До інфраструктури, в даному випадку, відносяться газопроводи, дороги. Тобто ця ділянка, по якій була найбільша боротьба, вона якраз знаходиться біля ділянки “Укргазвидобування”, і там вся інфраструктура є у наявності.

Тому, напевно, “Укргазвидобування” мало на меті за будь-яку вартість, в розумних межах, отримати дану ділянку в користування. Тому що вони знали, що не треба витрачатися на будівництво підїздних шляхів, не треба витрачатися на будівництво газопроводів.

Інша компанія, яка з ними боролася, їй би прийшлося все це робити майже с нуля, або на договорних умовах використовувати ті мережі, які є у наявності.

Скажіть будь ласка, може вже надійшли якісь зауваження від інвесторів, по конкурсу, або якісь пропозиції? Може вже хтось висловив свою думку вам?

Було зауваження, що низький звук був, і ми це врахуємо і в майбутньому будуть придбані кращі мікрофони.

Як ви оцінюєте можливу активність інвесторів на найближчих конкурсах?

Розумієте, у нас по тій старій процедурі, по якій учора був проведений конкурс, відбудеться ще конкурс в кінці грудня, в кінці січня і в кінці лютого. Існуюча конкурсна процедура зарекомендувала себе не з найгіршого боку, і практика показала, що навіть по цій процедурі, якщо підібрані якісні ділянки, то зрозуміло, що по них будуть приймати участь у конкурсі і  досить серйозні надрокористувачі.

У нас на кінець грудня виставлені ділянки з запасами води, граніту, графіту, вугілля. Я гадаю, що там буде ажиотаж, тому що вугілля не виставлялося вже дуже давно на аукциони.

Я думаю, що в кінці грудня теж відбудуться дуже серйозні торги, на яких будуть теж гарні змагання між претендентами. Держгеонадра звичайно зацікавлені в надходженні коштів до державного бюджету за продаж. Але ми не ставимо за мету отримання найбільшого доходу – на меті стоїть щоб зайшов відповідальний інвестор, який буде вкладати кошти, розвивати економіку.

Тобто на меті стоїть надати ресурси компаніям, що якісно зможуть їх добувати, продавати, переробляти, що буде приносити в подальшому прибуток країні та державі.

Олег Васильович, а які ви очікуєте надходження коштів до держбюджету від найближчих конкурсів?

Найближчі три аукціони будуть проходити по існуючій системі. На цих конкурсах буде визначатися ціна ділянок згідно постанови Кабміну про вартість ціни аукціонної ділянки. І ми можемо сказати, що на цих торгах, на яких буде, у тому числі і 3 нафтогазові ділянки, держава може отримати від 30 до 50 млн грн.

Але подальші аукціони котрі ми будемо оголошувати, вже з 24 жовтня – вони будуть проходити по новій системі. По системі  ProZorro. Система буде кардинально відрізнятися від тієї що діє зараз. Тому що на вчорашній день, аукціонний комітет що є в Держгеонадрах, котрий складається з представників Мінприроди та Держгеонадр, він робив відбір кандидатів, вивчав відповідність їх заявок нормам чинного законодавства.

І аукціонний комітет наперед знав, хто буде приймати участь у торгах. Тому що подавалися документи, платилися аванси за участь і ми бачили, хто є учасниками.

Тепер же Держгеонадра будуть передавати документи електронному майданчику ProZorro. І організатор там вже буде виставляти лоти на аукціон. Учасники будуть реєструватись у електроних кабінетах, і самі торги будуть більш відкриті, більш прозорі. А Держгеонадра дізнаються про переможця тільки на третій день після того, як закінчаться торги – коли організатор прийде підписувати протокол.

Зареєструватися для участі в конкурсі зможуть всі, хто зареєстрований на території України. Не потрібно буде ходити в Держгеонадра, взнавати та здавати інформацію, дивитися куди перераховувати залогові кошти, приймати участь у роботі аукціонного комітету. Фактично, відміняється ряд процедур, які заважали, чи заважають учасникам приймати участь в конкурсі.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]