Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство

ПРИЧОРНОМОРСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (ПричорноморДРГП) розташовується у місті Одесі, є правонаступником  підприємств геологічної галузі в регіоні, перше з яких було створено в тридцяті роки минулого сторіччя. Територія діяльності підприємства охоплює Одеську, Миколаївську й Херсонську області, а також український сектор Чорного й Азовського морів.

Історія геологічної галузі в Одесі практично починається у червні 1930 року, коли в Одесі була організована геологорозвідувальна партія при Одеському окружному управлінні місцевої промисловості. Через два місяці на базі цієї партії була утворена Південно-Українська науково-дослідна розвідувальна партія Інституту прикладної мінералогії (м. Москва), яка у жовтні 1930р. перетворена в Одеську науково-дослідну станцію Інституту Будівельних Матеріалів. У функції станції входили експлуатаційна розвідка родовищ, механізація підприємств, технологічні дослідження в'язких матеріалів, кераміки й вогнетривів, нових будівельних матеріалів, хіміко-аналітичні й фізико-механічні дослідження. На станції працювала контрольно-іспитова лабораторія, яка робила обов'язкові випробування якості продукції місцевої промисловості будівельних матеріалів і видавала технічні паспорти на будівельні матеріали. У наступні роки з'явилися невластиві геологічному підприємству відділи: грубний сектор, грибний сектор по боротьбі з будинковим грибком, виробництва мінеральних фарб із фарбових глин Андріївського родовища в Одеській області. 

З лютого 1936 р. як Одеська філія Українського геологічного тресту Наркомважпрому СРСР обслуговує території Одеської області й Молдавської АРСР і проводить роботи з геологічної розвідки, інженерно-геологічних досліджень, обслуговування будівництв і підприємств по видобутку корисних копалин, а також роботи з гідрогеологічних досліджень і буріння свердловин на воду, геодезичні та топо маркшейдерські роботи. Одеська філія у той час є єдиною організацією, що здійснює геологічний контроль за проведенням всіх видів і стадій геологорозвідувальних, інженерно-геологічних робіт на вищезгаданій підвідомчій території. У другій половині 1938р. до складу тресту увійшла Чорноморсько-Азовська науково-дослідна зсувна й гідрометеорологічна станція, яка утворена в 1932 році та перебувала у веденні Гідрометеорологічного інституту України. У її функції входило «вивчення гідрогеології узбережжя, абразійної діяльності моря і явища зсувів». 

В 1939 році від Комітету по справах геології СРСР відокремилися відомчі геологічні служби й у жовтні Одеська філія Укргеолтресту була перетворена в Українську республіканську геологорозвідувальну контору «Укргеолнеруд» Наркомату Промбудматеріалів СРСР, діяльність якої поширювалася на всю територію Української РСР.
Під час війни, у серпні 1941 року, коли розгорнулася героїчна оборона м. Одеси, контора «Укргеолнеруд» у складі 15 інженерно-технічних працівників і їхніх родин евакуювалася у м. Міас Челябінської області, де була об’єднана із трестом «Ленгеолнеруд». 

Відразу ж після звільнення Одеси від німецько-румунських загарбників у травні 1944 у м. Одесі контора була відновлена, як і трест «Укргеолнеруд». Трест розташовувався у м. Харків. Діяльність контори поширювалася на Вінницьку, Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Кіровоградську, Кримську, Миколаївську, Одеську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську й Чернівецьку області УРСР, Молдавську РСР і Краснодарський край РРФСР. Діяльність Азово-Чорноморської зсувної й гідрогеологічної станції була відновлена тільки в 1945 році. 

З жовтня 1951р. контора перейменована в Південну геологорозвідувальну експедицію тресту «Укргеолнеруд». 

В 1958 році Одеська зсувна й гідрогеологічна станція тресту «Укргеолнеруд» була реорганізована у Причорноморську комплексну геолого-гідрогеологічну експедицію тресту «Дніпрогеологія». На початку 1959р. до її складу увійшла опорна гідрогеологічна станція м. Херсону Південної КГГЭ, підпорядкованої Всесоюзному гідрогеологічному тресту (м. Сімферополь). Територія діяльності - Одеська, Миколаївська й Херсонська області.
Із червня 1972 р. по квітень 1994р. Причорноморська КГРЕ (з 1981р. ГРЕ, з 1987р. ПЗЕ) є структурним підрозділом ВГО «Кримморгеологія» (з 1981р. ВГО «Кримгеологія», м. Сімферополь). 

Наказом Держкомгеології України у квітні 1994р. експедиція перейменована в Державне геологічне підприємство «Причорноморгеологія», із ВГО “Кримгеологія” у його склад передана Південно-Українська гідрогеологічна партія (пізніше Південно Українська гідрогеологічна експедиція), що перебуває в м. Херсоні. Із червня 1998р. організація має статус Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (ПричорноморДРГП). 

Фото 1.ПричорноморДРГП, 2016 рік

Специфіка геологорозвідувальних робіт раніше існуючих і діючого підприємств полягала, в основному, у виявленні й розвідці родовищ нерудної сировини .

Фото 2.Ручне буріння, Глуховецька ГРП, 1951 рік

Величезним попитом у будівництві користувалися пильні вапняки. Значна частина їхніх родовищ була виявлена в Одеській і Кримській областях, МРСР. Раніше розроблювальні понтичні вапняки в районі м.Одеса відносяться до низькомарочних. У результаті робіт Одеської контори тресту «Укргеолнеруд» і його правонаступників (у т.ч. ПричорноморДРГП) розвідані родовища з більш високими марками в Одеській області (Главанське, Красноокнянське та ін.), Херсонської області (Осокорівське), у Криму поблизу Севастополю дорозвідані запаси високоміцних моховаткових вапняків.

У регіоні проведені значні роботи (понад 80) по виявленню родовищ цегляно-черепичної сировини, які проводилися ще й у Кіровоградській області.

Будівельні піски розвідувалися, в основному, у трьох південних областях України - Одеській, Миколаївській й Херсонській. Серед них самі значні - Біляївське, Очеретівське, Вилківське, Одеська банка, Цюрупинське.

Значні роботи з пошуків цементної сировини проведені в Краснодарському краї Росії, в Одеській і Миколаївській областях. Виявлені родовища в Дніпропетровській області й Молдові. На базі запасів цементних мергелів у Краснодарському краї працювали групи Новоросійських заводів, для гідравлічної добавки в роботі яких використовувалися опоки Баканського родовища. В Одеській області розвіданий ряд великих родовищ вапняків і глин, таких як Шкодовогорське, Єлизаветівське (використовує Одеський цемзавод); у Миколаївській - Григорівське, Новогригорівське (використовує «ЮГцемент»); у Дніпропетровській - Жовтокам’янське; у Молдові - Рибницьке (Рибницький цемзавод) і Резинське родовища цементних вапняків і глин; Бахчисарайське родовище мергелів у Криму.

У Кіровоградській області здійснювалися пошуки й розвідка графітових руд, у післявоєнний час здійснений приріст запасів діючого Заваллівського родовища й оцінка прилягаючих до нього ділянок. Високосортний графіт Заваллівського родовища відомий далеко за рубежем, саме родовище є одним з найбільших у світі. Крім цього, у тій же області розвідане Петровське родовище, а в Запорізької - Троїцьке.

Зусиллями одеських фахівців “Укргеонеруду” проведені роботи з пошуків каолінів у Запорізькій області, тут розвідане одне з найбільших родовищ вторинного каоліну Просянівське. У Кіровоградській області ПричорноморДРГП розвідане родовище первинних каолінів Вільні Луки.

Лицювальні граніти розвідувались у Вінницькій, Миколаївській, Запорізькій і Черкаській областях. Кам'яний матеріал Новоданилівського, Костянтинівського, Трикратненського, Софієвського родовищ був широко використаний при спорудженні  відомих пам'ятників і облицюванню будинків і набережних міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербурга й ін.

У 90-і роки в районі Придунав’я оцінені запаси кам'яної солі крупного Ізмаїльського родовища. 

Крім нерудної сировини в регіоні виявлені прояви залізних руд - Фрунзівська, Ананьївська аномалії. У результаті пошуково-зйомочних робіт у 90-і роки оцінені прогнозні ресурси Східно-Капустянського (Квітка) і Ахтовського рудопроявів золота. 

Протягом всього періоду існування підприємством проводились гідрогеологічні та інженерно-геологічні дослідження. Гідрогеологічні дослідження проводились в комплексі з геологозйомочними роботами, при розвідці родовищ корисних копалин, при проведенні комплексної гідрогеологічної та інженерно-геологічної зйомок. Виконані регіональні роботи з оцінки експлуатаційних ресурсів підземних вод на території Одеської області.

Практично на всій території діяльності підприємства проведені пошукові та розвідувальні роботи для організації водопостачання підприємств та населених пунктів за рахунок підземних вод. Окрім питних підземних вод, підприємством розвідані запаси мінеральних вод різного призначення (природних столових, лікувально-столових, лікувальних, промислових, термальних) на 29 родовищах. 

В південних районах регіону в 70-80-х роках минулого сторіччя проведена комплексна гідрогеологічна та інженерно-геологічна зйомка масштабу 1:50 000 для цілей меліорації (14 зрошувальних систем, східна зона Верхньо-Дністровського каналу, зрошуване межиріччя Дніпро-Інгулець). 

Для визначення наслідків антропогенного впливу на підземні води виконано комплексну еколого-геологічну оцінку геологічного середовища та підготовлено комплекти геолого-екологічних карт проведені роботи з оцінки стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів підземних вод на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. В 2007 р. розпочаті роботи з підготовки вихідних даних для створення гідрогеологічної моделі для переоцінки прогнозних ресурсів підземних вод Причорноморського артезіанського басейну.

Протягом багатьох років на постійній основі проводяться роботи з моніторингу підземних вод, ведення державного водного кадастру, державного обліку використання підземних вод. Результати регіональних робіт щорічно узагальнюються в єдиній інформаційно-аналітичній системі АІС ДВК, яка дає змогу виконувати аналітичні узагальнення та з використанням сучасних досягнень ГІС-технологій.

На території діяльності підприємства з початку 2000-х років для забезпечення населення якісною питною водою проводяться роботи з пошуків питних підземних вод в районах з їх обмеженими ресурсами, із бурінням розвідувально-експлуатаційних свердловин. Всього з початку цих робіт пробурені та передані водокористувачам 165 свердловин. 

Фото 3. Буріння артезіанської свердловини

Ще один напрямок діяльності підприємства – інженерно-геологічні роботи. Інженерно-геологічні дослідження території проводились в комплексі з гідрогеологічною зйомкою для цілей меліорації, виконувалась інженерно геологічна зйомка масштабу 1:50 000 окремих номенклатурних аркушів. 

На території діяльності підприємства отримали широкий розвиток небезпечні інженерно-геологічні процеси і явища – зсуви морського узбережжя та ерозійних долин, абразія та акумуляція, ерозія, підтоплення, карстоутворення. 
Зсувні процеси на Одеському узбережжі Чорного моря вивчалися з майже з моменту заснування Одеси. В цей період зсувними процесами займалися багато вчених, однак, ці дослідження мали епізодичний характер. З моменту створення Одеської зсувної станції (1932р.) розпочався новий етап у вивченні одеських зсувів – стаціонарне вивчення зсувних процесів. У зв’язку з розробкою генеральної схеми протизсувних заходів на території м.Одеси в 1936-1941 роках проведені ґрунтовні дослідження зсувних процесів. 

В 1945 р. зсувна станція у м.Одесі відновлює свою роботу. З цього часу розпочинаються системні спостереження за розвитком зсувів на узбережжі Чорного моря. 

Протягом останніх років з метою геологічного забезпечення Урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАС НС) та протизсувних заходів продовжується моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. 

Фото 4. Моніторинг активізації зсувних процесів на схилах Куяльницького лиману.

При проведенні спостережень використовуються високороздільні космознімки, сучасні навігаційні прилади, фактичні дані зберігаються в базі даних, матеріали узагальнюються з використанням ГІС-технологій. Щорічно результати робіт узагальнюються в інформаційних звітах, які надаються до обласних управлінь з надзвичайних ситуацій та природоохоронних установ. 

Починаючи з 1962р. у регіоні активно проводяться геологозйомочні роботи масштабу 1:200 000. В 1998г початі роботи масштабу 1:200 000 по геологічному й гідрогеологічному довивченню площ із підготовкою матеріалів до видання Держгеолкарти -200 України. 

Фото.5 ГДП-200. Буріння картувальної свердловини, 2008р.

У процесі всіх геологозймочних робіт, крім проявів будівельних матеріалів і золота (Ахтовське, Капустянське), які були передані для опошукування, виявлений ряд інших - заліза (Фрунзівська група аномалій, Ананьївське та ін.), бокситів, нікелю, фосфоритів, радіоактивної сировини (Південне, Братське, Садове), що заслуговують більш ретельного вивчення.

Особливою віхою в історії підприємства є початок у 70-х роках морських геологічних досліджень в акваторії Чорного моря. 

Фото 6. Буровий понтон «Днепр-1», 70-і роки ХХ сторіччя.

За період своєї діяльності фахівцями підприємства освоєні й удосконалені методики проведення морських сейсмоакустичної і магнітометричної зйомок, дослідження придонних течій, вивчення динаміки відкладів, вібропоршньового та колонкового буріння, у тому числі з борту науково-дослідного судна «Діорит». 

Фото 7. Науково-дослідне судно «Діорит».

Фото 8. Буріння з борту НДС «Діорит».

Фото 9. Відбір проб донних відкладів з борту НДС «Діорит».

Ці методи успішно використовувалися багато років при проведенні геологозйомочних робіт. Підприємство за роки своєї діяльності здійснило різномасштабні зйомки та пошукові роботи. У результаті робіт відкрите нині розроблювальне родовище піску Одеська Банка й ряд інших перспективних площ (Тернівка-38, Барабойське, Алібейське та ін.), що заслуговують подальшої розвідки. Крім усього, на траверсі Сухого лиману в морських мулах виявлений прояв тонкого золота. 

З 2000р з передачею на баланс підприємства наукового флоту в складі спеціалізованого геофізичного судна «Искатель», бурового судна «Діорит», судна комплексного використання «Топаз» і приходом фахівців ЦМГГД «Одесморгеологія» (ДГП «Укргеофізика») підприємство виконує роботи нафто-газового напрямку. 

Фото 10. Науково-дослідне судно «Искатель»

Мета робіт: виявлення і підготовка до пошукового буріння перспективних у нафтогазоносному відношенні об’єктів Чорного і Азовського морів. За 16 років відпрацьовано 30,5 тис. лінійних кілометрів сейсмічних профілів методом спільної глибинної крапки профільної модифікації 2Д регіонального, пошукового, детального масштабів. Отриманий великий масив диференційованих кількісних даних сучасного технічного рівня про геологічну будову надр. На основі сейсмічних матеріалів підготовлено до пошукового буріння 19 об’єктів загальною перспективною площею 675км2, які підлягають перевірці бурінням. В 2005 році за даними ПричорноморДРГП відкрито на Керченському шельфі перше нафтове родовище Субботіна. Отримуються дані про тектонічну будову, вулканічну діяльність, літологію розрізу. 

ПричорноморДРГП є, практично, єдиним в Україні спеціалізованим підприємством, яке проводить багатопрофільні морські геологічні та геофізичні роботи на шельфі. 
У цей час ПричорноморДРГП являє собою сучасне геологічне підприємство, яке володіє  значним потенціалом, що дозволяє вирішувати широкий спектр завдань по вивченню надр регіону. У його структурі виділяються чотири основних напрямки геологорозвідувальних робіт:

  пошуки й розвідка корисних копалин;

  різномасштабні регіональні геологозйомочні роботи на суші;

  гідрогеологічні, інженерно-геологічні роботи й еколого-геологічні дослідження;

  морські геолого-геофізичні дослідження в межах Азово-Чорноморського басейну.

Діяльність підприємства високо оцінена урядами СРСР і незалежної України, а також геологічною службою України. Двоє фахівців нагороджені орденами «Знак Пошани», двоє - орденами «Трудового Червоного Прапору», один - орденом «Трудової Слави III cтуп.». В 2008 р. указом Президента генеральному директору ПричорноморДРГП Присяжному В.М., який очолював підприємство в період 1991-2009 роки, надане звання Заслуженого працівника промисловості України. 31 співробітнику підприємства в різний час надані звання Почесного розвідника надр.  Грамотами Кабінету Міністрів України нагороджені 2 фахівця. Робота багатьох фахівців відзначена геологічною службою медалями Лутугіна, Лучицького та галузевими грамотами.