На теренах сучасної України бурштин відомий принаймні з часів пізнього палеоліту. Свідченням тому є знахідки його необроблених шматків разом із предметами побуту в культурних шарах віком від 17 до 20 тис. років поблизу Канева. Вироби з бурштину з’являються в українських землях приблизно 5-7 тис. років тому. Перші писемні згадки про геологічні знахідки бурштину в Україні належать до середини XVIII ст. (A. Rzaczynski, 1736), а його цілеспрямовані дослідження та пошуки були започатковані лише в першій чверті XX ст. (П. Тутковський, 1911; П. Василенко, 1933).
За розвіданими запасами бурштину Україна посідає третє місце у світі, вслід за Польщею та Росією. Донині на території країни відкрито шість родовищ та декілька десятків проявів бурштину. Поодинокі його знахідки зафіксовано практично по всій Україні й обчислюються сотнями.
Родовища та більшість із відомих проявів українського бурштину належать до Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної субпровінції, що простягається з північного заходу на південний схід понад 2000 км, місцями досягає 500 км завширшки та охоплює Південну Швецію, Данію, північні райони Німеччини, Польщу, Калінінградську обл. Росії, південь Латвії та Литви, захід Білорусі, Українське Полісся та Придніпров’я. В свою чергу, в межах української частини субпровінції виділено два бурштиноносні басейни – Прип’ятський та Дніпровський.
Прип’ятський басейн охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де розвідано шість родовищ (Клесівське, Вільне, Дубівське, Вікторівське, Петрівське, Вирка) і виділено понад 30 перспективних ділянок. Промислові поклади бурштину пов’язані переважно з двома прошарками олігоценових кварцових пісків, які залягають на глибині від 2,5 до 10 м від земної поверхні та мають сумарну потужність 0,5-5,0 м. Вміст бурштину в них коливається від декількох до кількох сотень грамів на м3, а загальні запаси в регіоні оцінено щонайменше в 100 тис. т.
У межах Дніпровського басейну бурштин пов’язаний виключно з алювіальними відкладами Дніпра та його приток. Промислові поклади поки що не виявлені.
Близько десятка проявів бурштину з невизначеними ресур¬сами відомі також у Львівській та Івано-Франківській областях. Ці прояви утворюють Дністерський басейн, який належить до Карпатської бурштиноносної субпровінції.
Поліський та дніпровський бурштин мають місцеве походження. На це вказують наявні у ньому інклюзи фауни мурашок (Т. М. Длуський, Є. Е. Перковський, 2002).
Загалом український бурштин має типові хімічний склад та фізичні властивості. За вмістом бурштинової кислоти (2-6 %) він належить до найціннішого різновиду викопних смол — сукциніту. Показник заломлення його незмінених різновидів 1,540-1,551, окиснених – 1,550-1,561. Густина складає 1,04-1,18 г/см3. Твер-дість становить 25-35 кг/мм2, хоча у деяких зразках карпатського бурштину вона вища й досягає 40-45 кг/мм2.
Середні розміри шматків поліського та дніпровського бурштину від 1 до 10 см, маса – від декількох до кількох сотень грамів. Великі індивіди, масою 0,5 кг і більше, вкрай рідкісні. Найбільша знахідка останніх років – самородок масою 3,95 кг, виявлений поблизу селища Дубівка Володимирецького р-ну Рівненської обл. У Музеї коштовного та декоративного каміння у Хорошеві зберігається зразок масою 1040 г, видобутий на Клесівському родовищі. Раніше великі шматки бурштину знаходили неподалік с. Нові Петрівці на Київщині (0,7 кг), на р. Самара поблизу м. Дніпра (0,6 та 0,5 кг), в околицях м. Львова (6,0 та 1,3 кг).
Чудовою особливістю українського бурштину є багатство його забарвлення. За різноманітністю кольорів і відтінків він перевершує як прибалтійський, так і бурштин з інших регіонів світу. Те, що серед українського бурштину переважають непрозорі та напівпрозорі різновиди (частка прозорих каменів не перевищує 20-30 %), не знижує його декоративність та прива-бливість. Навпаки, ця його особливість робить забарвлення насиченішим, підкреслює внутрішній малюнок каменів.
Бурштин з різних регіонів України має різну кольорову гаму. Так, бурштин Карпат жовтий, помаранчево-жовтий, інколи черво-нувато-коричневий, Передкарпаття – здебільшого сірувато- та кремово-білий, жовтий, коричнево-жовтий. В околицях м. Львова поширений бурштин привабливого вишнево-червоного кольору. Забарвлення поліського бурштину утворює практично безпе-рервний ряд від білого та жовтувато-білого через жовте, рожеве, червоне до практично чорного. Дуже ефектні лимонно-жовті камені. А бурштин зеленувато-жовтого кольору є унікальним, оскільки трапляється лише на Поліссі.