Для людей з вадами зору
English
Facebook
YouTube
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ
  • ПРО СЛУЖБУ
    • Керівництво
    • Положення
    • Структура
    • Кадрові питання
      • Вакансії
      • Правила внутрішнього службового розпорядку
      • Очищення влади
        • Інформація про перевірки
        • Інформація про результати
    • Державні геологічні підприємства
      • Перелік підприємств
      • Державне майно, яке не використовується
      • Майнові відносини
    • Історія галузі
  • ДІЯЛЬНІСТЬ
    • Плани роботи та звіти
      • Плани
      • Пріоритети
      • Звіти
    • Регуляторна діяльність
      • Оприлюднення проєктів регуляторних актів
      • Планування регуляторної діяльності
      • Відстеження результативності регуляторних актів
      • Модернізація законодавства
      • Перелік прийнятих регуляторних актів
    • Мінеральні ресурси та геологія України
      • Геологія
        • Геологічна будова
        • Державний інформаційний геологічний фонд
      • Мінерально-сировинна база
        • Програма розвитку МСБ
        • Сучасний стан МСБ
        • Щорічник “Мінеральні ресурси України”
      • Напрямки геологічних досліджень
        • Регіональні геологічні дослідження
        • Пошуки та розвідка
        • Науковий супровід
        • Підземні води
        • Інженерно-геологічні дослідження
        • Еколого-геологічні дослідження
      • Інше
        • Стан та використання МСБ
        • Паливно-енергетична сировина
        • Металеві корисні копалини
        • Неметалеві корисні копалини
        • Наукова діяльність
        • Екзогенні геологічні процеси
        • Геологічна експертиза звітів
    • Бюджет
      • Паспорти бюджетних програм та звіти про їх виконання
      • Бюджетні запити
      • Фінансова звітність
    • Публічні закупівлі
    • Міжнародна діяльність
    • Антикорупційна діяльність
      • Антикорупційна програма Держгеонадр
      • Планування щодо запобігання та протидії корупції
      • Інформація щодо заповнення декларацій
      • Нормативно-правові акти
      • Контакти
    • Колегія Держгеонадр
      • Плани та рішення засідань колегії
      • Склад колегії
    • Нормативно-правові акти
      • Кодекси та Закони України
      • Укази Президента України
      • Постанови Кабінету Міністрів України
    • Накази Держгеонадр
  • НАДРОКОРИСТУВАННЯ
    • Адміністративні послуги
      • Перелік та порядок надання адмінпослуг
      • Форми, зразки документів
    • Перелік документів для отримання адміністративних послуг
    • Отримання спеціальних дозволів на користування надрами
      • Інформація про реєстрацію документів
      • Інформація про повернення документів
      • Перелік наданих спеціальних дозволів на користування надрами
      • Видані спеціальні дозволи з угодами про умови користування надрами
      • Інформація щодо стану розгляду заяв
    • Робоча група з питань надрокористування
    • Примірні угоди про умови користування надрами
    • Інформація для надрокористувачів
      • Реквізити для сплати збору за видачу спеціальних дозволів
      • Державна експертиза звітів
      • Нормативно-правові акти
      • Оглядові геологічні карти
      • Державна реєстрація робіт(3-гр)
      • Звітний баланс запасів(5гр, 6-гр, 7-гр)
      • Примірний договір про компенсацію витрат держави за проведені ГРР
      • Примірний договір купівлі-продажу спец. дозволу на користування надрами на аукціоні
      • Ціна одиниці товарної продукції
    • Робоча група (щодо внесення змін до Угод)
    • Єдине вікно надрокористувача
    • Калькулятор
  • ІНВЕСТОРАМ
    • Електронні аукціони
      • Інвестиційний атлас надрокористувача
      • Аукціони
      • Забезпечення прозорості на аукціонах
      • Результати аукціонів
    • Конкурси УРП
      • Road show
      • Геологічна інформація
      • Data-room
      • Конкурсна документація
      • Результати раундів 2019
    • Оглядові матеріали
  • ВЗАЄМОДІЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
    • Графік особистого прийому громадян
    • Громадська рада
    • Доступ до публічної інформації
      • Зразки документів
      • Порядок подання запиту на інформацію
      • Порядок оскарження рішень розпорядників інформації
      • Інформація про облік публічної інформації
      • Єдиний державний веб-портал відкритих даних
    • Консультації з громадськістю
    • Інформація
    • Галузева угода
    • Інформація для ЗМІ
  • ДЕРЖАВНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ
    • Плани перевірок надрокористувачів
    • Звіти
    • Форми документів у сфері здійснення державного геоконтролю
    • Документи, дотримання яких перевіряється
  • КОНТАКТИ
    • Контакти
    • Телефонний довідник

Бурштин України (продовження рубрики “Мінерали України”)

11.02.2019Ірина Коцюруба
Бурштин України  (продовження рубрики "Мінерали України")

На теренах сучасної України бурштин відомий принаймні з часів пізнього палеоліту. Свідченням тому є знахідки його необроблених шматків разом із предметами побуту в культурних шарах віком від 17 до 20 тис. років поблизу Канева. Вироби з бурштину з’являються в українських землях приблизно 5-7 тис. років тому. Перші писемні згадки про геологічні знахідки бурштину в Україні належать до середини XVIII ст. (A. Rzaczynski, 1736), а його цілеспрямовані дослідження та пошуки були започатковані лише в першій чверті XX ст. (П. Тутковський, 1911; П. Василенко, 1933).

За розвіданими запасами бурштину Україна посідає третє місце у світі, вслід за Польщею та Росією. Донині на території країни відкрито шість родовищ та декілька десятків проявів бурштину. Поодинокі його знахідки зафіксовано практично по всій Україні й обчислюються сотнями.

Родовища та більшість із відомих проявів українського бурштину належать до Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної субпровінції, що простягається з північного заходу на південний схід понад 2000 км, місцями досягає 500 км завширшки та охоплює Південну Швецію, Данію, північні райони Німеччини, Польщу, Калінінградську обл. Росії, південь Латвії та Литви, захід Білорусі, Українське Полісся та Придніпров’я. В свою чергу, в межах української частини субпровінції виділено два бурштиноносні басейни – Прип’ятський та Дніпровський.

Прип’ятський басейн охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де розвідано шість родовищ (Клесівське, Вільне, Дубівське, Вікторівське, Петрівське, Вирка) і виділено понад 30 перспективних ділянок. Промислові поклади бурштину пов’язані переважно з двома прошарками олігоценових кварцових пісків, які залягають на глибині від 2,5 до 10 м від земної поверхні та мають сумарну потужність 0,5-5,0 м. Вміст бурштину в них коливається від декількох до кількох сотень грамів на м3, а загальні запаси в регіоні оцінено щонайменше в 100 тис. т.

У межах Дніпровського басейну бурштин пов’язаний виключно з алювіальними відкладами Дніпра та його приток. Промислові поклади поки що не виявлені.
Близько десятка проявів бурштину з невизначеними ресур¬сами відомі також у Львівській та Івано-Франківській областях. Ці прояви утворюють Дністерський басейн, який належить до Карпатської бурштиноносної субпровінції.
Поліський та дніпровський бурштин мають місцеве походження. На це вказують наявні у ньому інклюзи фауни мурашок (Т. М. Длуський, Є. Е. Перковський, 2002).

Загалом український бурштин має типові хімічний склад та фізичні властивості. За вмістом бурштинової кислоти (2-6 %) він належить до найціннішого різновиду викопних смол — сукциніту. Показник заломлення його незмінених різновидів 1,540-1,551, окиснених – 1,550-1,561. Густина складає 1,04-1,18 г/см3. Твер-дість становить 25-35 кг/мм2, хоча у деяких зразках карпатського бурштину вона вища й досягає 40-45 кг/мм2.

Середні розміри шматків поліського та дніпровського бурштину від 1 до 10 см, маса – від декількох до кількох сотень грамів. Великі індивіди, масою 0,5 кг і більше, вкрай рідкісні. Найбільша знахідка останніх років – самородок масою 3,95 кг, виявлений поблизу селища Дубівка Володимирецького р-ну Рівненської обл. У Музеї коштовного та декоративного каміння у Хорошеві зберігається зразок масою 1040 г, видобутий на Клесівському родовищі. Раніше великі шматки бурштину знаходили неподалік с. Нові Петрівці на Київщині (0,7 кг), на р. Самара поблизу м. Дніпра (0,6 та 0,5 кг), в околицях м. Львова (6,0 та 1,3 кг).

Чудовою особливістю українського бурштину є багатство його забарвлення. За різноманітністю кольорів і відтінків він перевершує як прибалтійський, так і бурштин з інших регіонів світу. Те, що серед українського бурштину переважають непрозорі та напівпрозорі різновиди (частка прозорих каменів не перевищує 20-30 %), не знижує його декоративність та прива-бливість. Навпаки, ця його особливість робить забарвлення насиченішим, підкреслює внутрішній малюнок каменів.

Бурштин з різних регіонів України має різну кольорову гаму. Так, бурштин Карпат жовтий, помаранчево-жовтий, інколи черво-нувато-коричневий, Передкарпаття – здебільшого сірувато- та кремово-білий, жовтий, коричнево-жовтий. В околицях м. Львова поширений бурштин привабливого вишнево-червоного кольору. Забарвлення поліського бурштину утворює практично безпе-рервний ряд від білого та жовтувато-білого через жовте, рожеве, червоне до практично чорного. Дуже ефектні лимонно-жовті камені. А бурштин зеленувато-жовтого кольору є унікальним, оскільки трапляється лише на Поліссі.

Карта сайту


Державна служба геології та надр України

03057, м. Київ,
вул. Антона Цедіка, 16

переглянути на карті

Контакти структ. підрозділів


Телефон «гарячої лінії»

(044) 456-23-57

 

Канцелярія

Тел.: (044) 536-13-18

geonadra@geomail.kiev.ua

Контакти для ЗМІ

Тел.: (044) 456-23-57

press@geo.gov.ua

Повідомити про корупцію

Тел.: (044) 536-13-33

anticor@geo.gov.ua

Заповнити форму на сайті

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ 2021
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.