Розвиток господарського комплексу України відбувається в умовах нарощування техногенної дестабілізації довкілля, наслідком якої є подальше збільшення кількості кризових явищ в екологічних системах, активізація екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Зважаючи на обмеженість неосвоєних територій в балансі під житлове та промислове будівництво зростає роль непридатних, порушених земель, ділянок з розвитком небезпечних екзогенних геологічних процесів.
Мінливість інженерно-геологічних умов у межах усіх адміністративних областей пов’язана з особливостями структурно-геологічної будови, зонально-кліматичними, геоморфологічними, гідрогеологічними та сейсмічними умовами. Разом з техногенними чинниками, це визначає площі розповсюдження екзогенних геологічних процесів (ЕГП) і явищ, а також пов’язаних з ними змін довкілля. Критерієм підвищеної геодинамічної активності території слід вважати розвиток декількох типів ЕГП.
Небезпека значно зростає у місцях розташування об’єктів, що створюють сприятливі умови для активізації процесів та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження. Це підтверджується результатами режимних спостережень, які фіксують підсилення взаємозв’язку між динамікою росту господарського потенціалу та регіональним поширенням небезпечних ЕГП.
У зв’язку з обмеженим фінансуванням робіт з моніторингу ЕГП, спостереження та чергове обстеження господарських об’єктів у 2016 р. виконувались не в повному обсязі та на обмежених площах, що не дозволяє повноцінно оцінити стан ураженості всієї території. Тому, часто дані надано за попередні роки. Не проводились спостереження щодо поширення та активізації ЕГП:
– по території АР Крим у зв’язку з анексією;
– по частині територій Донецької та Луганської областей у зв’язку з проведенням бойових дій у зоні АТО.
Метеорологічні та гідрогеологічні умови 2016 року не сприяли суттєвій активізації екзогенних геологічних процесів.
Зсуви займають домінуюче положення серед ЕГП внаслідок значного поширення майже у всіх адміністративних областях, насамперед, у місцях інтенсивного господарського освоєння. Вони виникають на порівняно незначній площі, проте їх активізація має значні негативні наслідки через швидкоплинність їх розвитку та значні деформації та руйнування інженерно-господарських об’єктів. Головними природними чинниками активізації зсувів є метеорологічні, гідрологічні, гідрогеологічні, сейсмічні тощо.
Вплив господарської діяльності на розвиток зсувів пов’язаний з додатковою пригрузкою, підрізкою схилів під час будівельних робіт, створенням динамічних навантажень на схили, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій. Сучасна активізація зсувів, що розвиваються на схилах різного генезису, досить часто пов’язана з проявом супутніх процесів – ерозійного та абразійного, що є чинниками підсилення основного процесу.
За останніми данними на території України зафіксовано 22948 зсувів, кількість їх змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), злиття окремих близько розташованих зсувних форм або внаслідок виявлення, або утворення нових. Найбільш масштабний розвиток зсувів зафіксований на узбережжі Чорного моря у межах Одеської, Миколаївської областей та АР Крим, на узбережжі Азовського моря та в басейні р.Сів.Донець (Донецька область), правобережжі р.Дніпро та його правих приток, у басейнах річок Уж, Тиса, Латориця, Ріка, Теребля, Тересва (Закарпаття) та басейнах річок Дністер, Прут, Черемош, Сирет, Стрий, Вишня (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області) (рис.7.2.2.1).
У 2016 р. утворення нових зсувів не спостерігалось. Достатньо повної картини активізації зсувів у 2016 р. немає, через обмежений комплекс моніторингових робіт, а подекуди й зовсім їх відсутність (табл.7.2.2.1). За даними моніторингових спостережень активізація зсувів спостерігалась на узбережжі Азовського моря у межах Донецької області, на узбережжі Чорного моря у межах Одеської та Миколаївської областей, в Дніпропетровській області – в балках міст Дніпро (Дніпропетровськ) та Кам’янське (Дніпродзержинськ), на правому схилі Каховського водосховища.
Найбільшої шкоди розвиток та активізація зсувів завдає міським територіям зі щільною забудовою та значною чисельністю населення. Площа поширення ділянок з розвитком зсувів у межах міських територій складає 483,6 км2. Активна господарська діяльність без проведення необхідних інженерних заходів викликала розвиток зсувів на території 405 населених пунктів, серед яких Київ, Севастополь, Дніпро, Кам’янське, Одеса, Чернівці, Лисичанськ, Куп’янськ та інші.
У Дніпропетровській області зсувні ділянки, що розташовані в балках міст Дніпро та Кам’янське, залишаються небезпечними для інженерних споруд та життя людей. У м. Дніпро в активному стані знаходяться зсуви у центральній частині міста на лівому схилі балки Красна, на правому схилі балки Рибальська. Причини утворення зсувів техногенні – замочування лесів витоками з водокомунікацій.
Схильними до активізації у м.Дніпро є зсувні ділянки на правому схилі та верхів’ї балки Краснопільська, на правому схилі балки Аптекарська.
У м.Кам’янське активною є зсувна ділянка, яка розташована на правому схилі балки Шамишина в центральній частині міста, ділянка у верхів’ї балки Баранникова.
Активною є зсувна ділянка на правому схилі Каховського водосховища в районі с.Вищетарасівка Томаківського району. Причина утворення зсуву техногенна – внаслідок підмивання схилу водосховищем і зрошення навколишніх орних полів. Спостерігається активізація зсуву у с.Привовчанське Павлоградського району, на лівому схилі долини р.Вовча. Причини утворення зсуву природно-техногенні – активізація ерозії схилів річки, зрошення орних полів і розвантаження ґрунтових вод. Загальна площа порушеної ділянки близько 3,0 га.
Схильними до активізації є зсувні ділянки: у Новомосковському районі – с.Новостепанівка, на лівому схилі верхів’я балки Іскова, загальна площа 1,8 га; с.Андріївка, на правому схилі долини р.Самара, загальна площа 0,6 га; с.Губиниха, на правому схилі балки Огланова, загальна площа 0,4 га; у Солонянському районі – с. Військове, на лівому схилі яру, загальна площа 2,0 га.