Основні промислові запаси бурштину пов’язані з осадочними прибережно-морськими лагунно-дельтовими фаціями, які представлені піщано-глинистими відкладами межигірської світи олігоцену і плащеподібно перекривають глини і алеврити обухівської світи або залягають на корі вивітрювання кристалічних порід, де в плотикових частинах на глибинах від 2 до 12 м зустрінуті бурштиноносні пласти потужністю від 1 до 6 м з вмістом бурштину–сирцю від 10 до 250 г/м3 (середнє – 57 г/м3). Розмір зерен коливається від 5 до 150 мм.
Межигірські відклади представлені різнозернистими, переважно крупно-середньозернистими кварцовими глауконітвміщуючими пісками, місцями сильно глинистими, зеленувато-темно-сірими, що містять прошарки глинистих алевритів, глин алевритистих темно-сірих з включенням лігнітизованої деревини та окремих шматків бурштину. У місцях заглиблення покрівлі обухівських відкладів ці піски підстеляються пісками глауконіт-кварцового складу, темно- та сіро-зеленими, різнозернистими, від середньо-дрібнозернистих до слабко алевритистих, з меншим вмістом лігнитизованої деревини та включенням гравію і поодинокої гальки кварцу та кристалічних порід.
Візуально відклади межигірської світи впевнено діагностуються в повних розрізах, в скорочених розрізах їх ідентифікація ускладнена. Потужність відкладів межигірської світи змінюється від 1–2 м (на схилах палеозападин) до 5–6 м в їх центральних частинах, іноді в різких пониженнях досягаючи 20 м. В повних розрізах потужність світи переважно складає 7–10 м.
Бурштин в межигірській світі розповсюджений вкрай нерівномірно, гніздоподібно. Його концентрації у пробах без будь-якої закономірності приурочені до всіх частин розрізу продуктивної межигірської товщі і не піддаються геометризації в рудні тіла, у зв’язку з чим вся межигірська світа розглядається як суцільний рудний поклад з гніздовим розподілом бурштину.
