2018-й – рік незаперечної перемоги реформ у надрокористуванні

27 Грудня 2018

[vc_row][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”15568″ size=”medium” align=”center”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]Омріяні за 20 років зміни — реалізовані в документах ВР та уряду, прозорість та конкурсність — досягнуті.

Спочатку хотілося просто написати про результати роботи та зміни в геологічній галузі у 2018 році. Але глянувши назад зрозумів, що зусиллями уряду, Держгеонадр, експертів та активних гравців ринку видобутку вдалося зробити значно більше, ніж просто плідно попрацювати рік. Фактично, 2018 рік став кульмінацією роботи та підсумковим у справі докорінної зміни галузі видобутку в Україні. Те, про що мріяли цілі покоління держуправлінців, геологів та інвесторів — реалізовано і вже працює. Нова епоха — настала.

Яким був початок року

Майже рік тому Держгеонадра опинилися під тиском подвійного навантаження. Багато спецдозволів на видобуток надр, що були видані більше 10 років тому слід було оновити, тому що в 2018 році закінчувався їх термін дії. На перший погляд формальна процедура, але вона не є простою. Тому, що треба було подивитись, а наскільки фахово виробництво вело видобуток та чи може воно розраховувати на нові об’єми сировини?

Ця робота принесла великі сюрпризи. Адже виявилось, що частина підприємств мала досить неохайно оформлені документи, з переплутаними координатами та даними. Так сталось тому, що колись, покровителі цих виробництв мали забагато впливу у нашій державі. А тому їх підлеглі не дуже переймалися правильністю оформлення документів, гадаючи, що до об’єктивної перевірки паперів справа ніколи не дійде.

Та в країні сталися докорінні зміни. І у нової влади час для перевірки того, наскільки законно і хто видобуває надра — знайшовся. Спроба встановлення правди — зразу викликала скандали. На вимоги працівників Держгеонадр доопрацювати документи, привести їх у гідний вигляд — йшли звернення поважних осіб, що несподівано перейнялися долею підприємств. І вкрай важливо, що Держгеонадрам вдалося встояти перед тиском, та провести процедури продовження терміну дії спецдозволів на законодавчому рівні — витребувавши з підприємств необхідні доопрацювання та внески грошових коштів до державного бюджету.

Одночасно, другою помітною подією початку року стало те, що за продовженням спецдозволів на видобуток корисних копалин прийшли ті, хто крім вирощування будяка на своїх ділянках нічим не займався. Це були компанії наближені до високопосадовців з минулої каденції. Котрі маючи адмінресурс не поспішали з впровадженням реформ та введенням конкурсних процедур — просто вписали велику кількість родовищ на наближені до себе структури.

Зрозуміло, що такі операції, частіше за все, робилися для подальшого продажу ділянок іншим інвесторам. Так як самі отримувачі, часто мали смішні уставні фонди та наявний капітал підприємств. Знову таки під тиском — поперек умовлянь та пікетів під відомством, цілий масив нерозроблених ділянок з покладами нафти, газу та інших корисних копалин вдалося повернути до держави та вже відправити на повторні торги.

Воля прем’єра та реформи Уряду

Разом з викладеною вище інформацією, тривала і робота по докорінному реформуванню засад, на яких проводитися розподіл прав на видобуток надр у нашій країні. Результатом цих зусиль стали зміни до двох урядових постанов номер 615 та 594 від 2011 року. Постанови були опубліковані в кінці першого півріччя поточного року, вони й стали стартом процесів для інтенсивної підготовки проведення прозорих конкурсів.

Що і як вдалося досягти прем’єру Володимиру Гройсману, команді КМУ спільно з фахівцям Держгеонадр завдяки проведеним реформам? Адже на потужний прорив в геологічній сфері чекали десятків років майже чотири тисячі надрокористувачів як з вітчизняним, так й з іноземним капіталом. Крок уперед відбувся одразу у кількох напрямках.

По-перше, було встановлено, що всі ділянки надр з 01 січня 2019 року будуть передаватись інвесторам тільки через процедури відкритого електронного конкурсу через систему онлайн торгів “Прозоро”.

По-друге, був запроваджений механізм, що передбачає покращений рівень сервісу для інвесторів з боку держави. На конкурси виставлятимуться ділянки із затвердженими запасами корисних копалин, на які Держгеонадра отримали погодження від місцевої влади для виставлення на аукціон. Тобто — вдалося суттєво знизити адміністративні ризики для покупців, які будуть отримувати родовища на конкурсах для подальшої розробки.

Також була скасована норма про податковий борг компаній перед державою, тобто такі потенційні або діючі надрокористувачі допускаються для участі в конкурсі, навіть якщо мають податкові борги. Стосовно видобутку вуглеводнів на морському шельфі, то в 2018 було прийнято норму яка нівелює узгодження з місцевою владою. Одночасно, компаніям було дозволено передавати права на видобуток своїм дочірнім фірмам — що фактично запровадило в країні цивілізований вторинний ринок прав на ділянки з корисними копалинами. Права на видобуток — стали повноцінним товаром, під який можливо брати кредити, залучати інвестиції та партнерів. У додаток до всього, через кілька місяців уряд також спростив для інвесторів доступ до геологічної інформації, що безперечно допоможе їм у прийнятті рішень.

Запровадження відкритих конкурсів

Після публікації революційних правок до двох ключових урядових постанов – закипіла робота по узгодженню механізмів та запровадженню передових ідей. Електронним майданчиком для проведення конкурсів, було прийнято рішення зробити один з символів успішності реформ в нашій країні — систему державних закупівель “Прозоро. Продажі”

Яка на теперішній час, як закуповує потрібні для держави ресурси по відкритих процедурах, так і продає державне майно та різні права. Тож реалізація прав на видобуток надр — цілком гармонійно вписалася в концепцію електронного майданчика, що за кілька років роботи вже довів свою високу ефективність.

6 грудня 2018 року на перші онлайн-торги було виставлено 10 ділянок з покладами нафти та газу. Ресурси на запропонованих ділянках становлять 86 млрд. кубометрів газу та 16 млн. тон нафти. А вже у березні 2019 року інвестори (переможці торгів) отримають права на видобуток. З 6 грудня 2018 року почався відлік часу, який становить 90 днів для прийняття остаточного рішення заявити про участь у конкурсі. На мою думку, це цілком достатній термін, щоб все обміркувати.

Міжнародні проекти

В середині осені 2018 року стало зрозуміло, що ще кілька важливих процесів вкрай вдало співпали, що дало доволі сильний синергетичний ефект одразу по декількох напрямках. Не перший рік в Держгеонадрах оцифровується геологічна інформація — перенесення з 170 тисяч паперових носіїв на електронні. Цього року Україна приймала у себе міжнародну геологічну спільноту світу у рамках святкування сторічного ювілею геологічної галузі. Представники більше 20 країн світу, які є учасниками Асоціації геологічних служб прибули в Україну. Така вагома подія дала можливість досягти кількох важливих домовленостей. По-перше, нові цифрові масиви української геологічної інформації будуть включені у загальносвітову електронну карту корисних копалин. Це зробить дані про нашу країну відкритими для інвесторів. А значить — коло потенційних розробників українських надр в рази збільшиться.

Згодом, урядом були прийняті рішення про створення в 2019 році Реєстру геологічної інформації та Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу. Це безумовно епохальне рішення, яке дозволить систематизувати та надавати геологічну інформацію інвесторам на високому технологічному рівні, а також провести важливу роботу по стандартизації форм та методів надання даних, їх обліку та обробки.

Звернув на себе увагу і той факт, що геологи та менеджери видобувної галузі з інших країн досить високо оцінили висококваліфіковані кадри в українській геології. В результаті у рамках Асоціації геологічних служб пролунали пропозиції для нашої сторони прийняти участь у проектах з вивчення надр Європейського континенту. Даний проект в стані розробки і планується реалізувати у найближчі роки.

Таким чином, не дивлячись на помітні, перераховані вище досягнення уряду та Держгеонадр у результативному реформуванні галузі видобутку надр, попереду виникають ще більш масштабні завдання та проекти, котрі ми повинні і зможемо реалізувати.

Довідка

В 2016 році Державна служба геології та надр України видала 654 спеціальних дозволи на користування надрами, а в 2015 – 518 дозволів. Держгеонадра в 2017 році погодили рекордну кількість спеціальних дозволів та угод про умови користування надрами. У 2017 році Держгеонадра погодили більше 700 спеціальних дозволів та угод про умови користування надрами, 557 дозволів видано з метою видобування корисних копалин, 232 дозволи стосуються геологічного вивчення корисних копалин у тому числі й дослідно-промислової розробки.

У 1975 році видобуток газу в Україні становив 68,7 млрд. куб. м. А вже у 2013-му — 21 млрд. куб. м., в 2017-му — 20,8 млрд. куб. м.

Професійне видання Petroleum Econоmist, внесло Україну в список 13 країн світу, які наступного року проведуть конкурсний продаж ліцензій на видобуток вуглеводнів. І за попередніми даними сайт, на якому розміщений електронний каталог з детальною інформацією по нафтогазовим лотами який ми спільно підготували з Асоціацією газовидобувних компаній вже оглянуло більше 10 тисяч потенційних інвесторів з усього світу. І це безперечно успіх, який однозначно вплине на прихід на український нафтогазовий ринок нових гравців.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Перейти до вмісту