Відбувся публічний звіт Голови Державної служби геології та надр України про результати діяльності органу за 2023 рік і плани на 2024 рік
Держгеонадра разом з командою Міндовкілля незмінно працюють над впровадженням трьох пріоритетних реформ у галузі надрокористування: оцифруванням послуг, модернізацією регуляторного поля та налагодженням ефективного контролю держави.
Впродовж 2023 року команда Держгеонадр готувала нові об’єкти для виставлення на електронні торги, оголошувала та проводила аукціони, видавала спеціальні дозволи на користування надрами, забезпечивши рекордні для галузі надходження до держбюджету.
«У 2023 році Держгеонадра видали 465 спеціальних дозволів на користування надрами, що на 58% більше, ніж роком раніше. Розмір збору сягнув рекордних 2,4 мільярда гривень, з яких 75% склали надходження, отримані в результаті проведення електронних торгів, – повідомив Роман Опімах. – Найпопулярнішою корисною копалиною аукціонів став пісок – було продано 22 спецдозволи за 180 мільйонів гривень».
Держгеолпортал став продуктом світового рівня. Він об’єднує 15 баз даних: реєстри й інтерактивні карти корисних копалин, водозабірних споруд, нафтових і газових свердловин, об’єкти природно заповідного фонду тощо. Державними і місцевими органами влади доступна інтерактивна карта будівельних матеріалів, де розміщена інформація про ресурсну базу близько 6000 об’єктів.
Керуючись принципами paperless і peopleless працює Електронний кабінет надрокористувача. За 2023 рік опрацьовано понад 900 заяв і видано вже більше 400 спецдозволів.
На виконання прийнятих змін до Кодексу України про надра було розроблено та прийнято 15 нормативно правових актів, один з яких законопроєкт.
Потенціал України з розробки стратегічних корисних копалин є цікавим світовій спільноті в контексті «зеленого переходу» і циркулярної економіки. Ця тема стала ключовою на європейських профільних конференціях і заходах високого рівня з відновлення України, а також спільних планів з ЄС щодо відбудови нашої держави. Єврокомісія розробила законопроєкт про критичну сировину, де Україна визначена як стратегічний партнер. Держгеонадра опрацювали текст змін до другого читання законопроєкту Загальнодержавної програми розвитку Мінерально-сировинної бази на період до 2030 року, в якому ввели визначення стратегічним і критичним мінералам, а також актуалізували пріоритети державної геологічної програми. Подальша робота потребує прийняття змін до законів та створення спецфонду, як сталого джерела фінансування геологічних робіт.
Основними викликами для галузі є брак фінансування, особливо на проведення геологічних досліджень і здійснення перевірок геологічного контролю, обмеження на обіг геолінформації з грифом «таємно» та кадровий голод.
У 2024 році Служба й далі працюватиме над діджиталізацією послуг і скануванням геолінформації, над підготовкою нових ділянок надр на е-аукціони та конкурси УРП, а також над відновленням країни.
Матеріали звіту: https://www.geo.gov.ua/annual-report-2023
Відеозвіт: https://youtu.be/GctJ7AK2M_4