Заступник голови Держгеонадр Роман Сарамага провів низку робочих зустрічей із колективом геологічного підприємства та розпочав заходи для покращення його фінансового стану
Заступник голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага завершив робочу поїздку до Одеської області, у рамках якої провів робочі наради із керівництвом та колективом Причорномоського державного регіонального геологічного підприємства.
У результаті скорочення щорічного фінансування Причорномор ДРГП, передбаченого Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази, на майже 80% матеріально-технічний та фінансовий стан підприємства погіршився до критичного рівня, а саме підприємство опинилося на межі існування. Аби зберегти колектив правонаступника геологічної галузі у регіоні та відродити його потенціал, Держгеонадра ініціювали програму антикризових заходів, втілення яких розпочав під час своєї поїздки Роман Сарамага.
«Ми запропонували три напрямки роботи: залучення стратегічного партнера, вирішення питання з закінченням ремонту науково дослідного судна «Іскатель» та випуску його з Одеського морського торгового порту, захист активів держави та недопущення рейдерського захвату майна підприємства, — повідомив Роман Сарамага. — Зокрема, за моєї ініціативи відбулася зустріч керівників ДАТ «Чорноморнафтогаз» та Причорномор ДРГП в межах Робочої групи щодо співпраці, передбаченої наказом Держгеонадр. Об’єднання зусиль двох компаній, які здійснюють діяльність на шельфі Чорного та Азовського морів є логічним кроком для подолання кризової ситуації».
Нагадаємо, Державна служба геології та надр запропонувала низку змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року, адже брак фінансування заходів, передбачених програмою, призвів до суттєвого погіршення стану держпідприємств геологічної галузі. Зокрема, регулятор ініціював створення Державного фонду розвитку мінерально-сировинної бази у складі спеціального фонду Державного бюджету України: встановити захищене фінансування за рахунок відрахування 1% від надходжень ренти за видобуток корисних копалин (орієнтовно 500 млн. грн на рік). У Службі переконані, що такий підхід дозволить гарантувати виконання принципово важливих пунктів Програми та не допустить банкрутства підприємств.