Держгеонадра створила унікальну Data-room з даними про ділянки, виставлені на УРП-конкурси

24 Грудня 2019

[vc_row height=”auto”][vc_column][vc_column_text]Журналісти ExPro відвідали фізичну data-room у Держгеонадрах та попрацювали із електронними масивами геологічних даних. Детально про це написали у своєму матеріалі, який ми подаємо без змін. Оригінал матеріалу за посиланням: https://bitly.su/i4Nr[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row height=”small”][vc_column][vc_column_text]

До 4 лютого 2020р Україна приймає заявки на участь у трьох конкурсах із заключення угод про розподіл продукції з видобутку вуглеводнів на Ічнянській, Грунівській та Охтирській ділянках. Їхні площі доволі значні (більше 3 000 кв км), вивчення забирає чимало часу, а, враховуючи те, що інформація зберігається у різних точках країни, завдання ще більш ускладнюється.

Аби спростити потенційним інвесторам доступ до геологічних даних щодо цих ділянок (частина яких збиралася у 1960-1970рр) Державна служба геології та надр України усередині грудня створила data-room з детальною геологічною інформацією про ці ділянки. Тепер будь-який представник зацікавленої в участі у конкурсі компанії після попереднього онлайн-запису (https://www.geo.gov.ua/data-room/), може потрапити до спеціально облаштованої кімнати у приміщені Держгеонадр (у Києві на вул. Антона Цедіка, 16), та отримати доступ до електронної бази даних, що постійно доповнюється, а також до стосів паперових документів.

У паперовому вигляді надано звіти з геологічного вивчення надр, протоколи ДКЗ (з інформацією про сусідні або наявні в межах виставленої ділянки родовища, у тому числі приватних компаній, які зобов’язані надавати її в Держгеонадра), наявні у відкритому доступі звіти з геологічно-економічної оцінки, геологічну інформацію (справи свердловин, ГДС) та паспорти на структури.

Інформація на паперових носіях зібрана з відділень Держгеонадр з усієї України, її поступово сканують та додають до електронної бази. Приміром, щодо Ічнянської ділянки у «цифрі» є 57 геологічних звітів, а щодо інших двох – поки лише по 10 з 70-ти. Усі паперові документи служба відразу оцифрувати не має змоги – масиви надто великі, а ресурсів недостатньо.

«Десять років тому отримати таку інформацію було дуже складно, фактично неможливо. Навіть фотографувати не дозволяли, можна було лише виписати якісь цифри», – кажуть співробітники Держгеонадр. Як зазначив у коментарі ExPro голова Держгеонадр Роман Опімах, вперше для потенційних інвесторів створено такі умови – дуже багато інформації в одному місці, значна частина якої в електронному вигляді, й усе це – безкоштовно.

В електронному вигляді можна отримати масив цінних даних, потрібних для побудови геологічних моделей. Кількість пробурених свердловин, результати буріння, дані з перспективних горизонтів, глибини залягання існуючих покладів тощо – до уваги потенційних інвесторів пропонується усе, що необхідно для правильного розрахунку економічної доцільності промислової розробки площ.

 «За доступ до первинної геологічної інформації потрібно платити, однак ми даємо змогу потенційному інвестору побачити, у якому вигляді її представлено, так би мовити тестові зразки, аби він знав, за що платитиме, якщо захоче взяти участь в УРП-конкурсі та придбати ще більш детальні дані», – пояснюють геологи. Спираючись на цифри, професіонал зможе розібратися, що відбувалося у процесі буріння, приміром, чому свердловина виявилася сухою, тоді як геофізичні дані пророкували наявність вуглеводневої сировини (через неправильно підібрані розчини тощо). Стосовно деяких свердловин наявні сейсмічні профілі.

Тож фахівці, що володіють сучасними технологіями обробки та інтерпретації даних, можуть розгледіти перспективність там, де раніше її не вбачали. «Запаси, розробка яких раніше вважалася економічно недоцільною через важкодоступність, зараз цілком вигідно видобувати завдяки впровадженню новітніх технологій. Приміром, у 1960-х рр глибина перфорації при прострілюванні свердловини для отримання зразків складала не більше 1 м, а зараз – 1,5-2 м. Все розвивається, можливостей сьогодні набагато більше, ніж кілька десятків років тому», – розповідають геологи.

Близько 99% інформації – на українській та російській мовах, тож іноземним інвесторам варто приходити з місцевими геологами. У Держгеослужбі кажуть, що іноземні гості вже відвідували кімнату. На англійській мові є дані у вигляді так званого звіту CPR (competent person’s report) – про запаси, розрахунки, потенційний видобуток.

На додачу існує віртуальна data-room, до якої забезпечено віддалений доступ на сайті Геоінформу за посиланням http://geoinf.kiev.ua/konkurs-na-ukladennyaugodi-pro-rozpodilvuglevodniv/?action-rcl=login. Тут є інформація, що надали НАК «Надра України» та ДГП «Укргеофізика» – загальна інтерактивна карта ділянок, дані про кожну з трьох ділянок (первинна геологічна інформація, результати геолого-економічної оцінки, видобуток, сейсмічні дослідження та паспорти свердловин).

Інформація, яка надана у data-room

ДІЛЯНКАВУГЛЕВОДНЕВІ РОДОВИЩА ЩОДО ЯКИХ НАДАНО РЕЗУЛЬТАТИ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ, ТА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА РОЗРОБЛЯЄ РОДОВИЩЕДАНІ ЩОДО ОБ’ЄМІВ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ДІЛЯНКАХ
Ічнянська (Чернігівська обл)

Софіївське (ПАТ «Укрнафта»)

Монастирищенське (ПАТ «Укрнафта»)

Щурівське (ПАТ «Укрнафта»)

Малодівицьке (ПАТ «Укрнафта»)

Прилуцьке (ПАТ «Укрнафта»)

Мільківське (НАК «Надра України»)

69 справ свердловин,

151 стор – паспорти структур,

766 стор – проєкти на буріння,

89 листів графічних додатків

Охтирська (Харківська, Полтавська, Сумська обл)

Качалівське ДП «Полтаванафтогазгеологія»

Бугруватівське (ПАТ «Укрнафта»)

Козіївське (ПАТ «Укрнафта»)

Західно-Козіївське (ПАТ «Укрнафта»)

Карайкозівське (ТОВ «ЕСК «Еско-Північ»)

Прокопенківське (ПАТ «Укрнафта»)

Рибальське (ПАТ «Укрнафта»)

1650 стор – проєкти, звіти (геологічні, сейсмічні), підрахунки запасів,

275 листів графічних додатків;

Грунівська (Полтавська, Сумська обл)

Хухринське (ПАТ «Укрнафта»)

Краснозаярське (НАК «Надра України»)

Римарівське (АТ «Укргазвидобування»)

Качанівське (НАК «Надра України»)

Куличихинське (АТ «Укргазвидобування»)

Тимофіївське (АТ «Укргазвидобування»)

Новотроїцьке (АТ «Укргазвидобування»)

Підлісківське (НАК «Надра України»)

27 справ свердловин;

412 каротажних діаграм (925м);

9430 стор – проєкти, звіти (геологічні, сейсмічні), підрахунки запасів;

1632 листів графічних додатків

 

За словами Романа Опімаха, онлайн-доступ до геологічної інформації тепер надаватиметься на постійній основі, й надалі усі лоти на аукціони та ділянки на УРП-конкурси виставлятимуться з оприлюдненням таких даних. У майбутньому Держгеонадра планує розпочати формування загальної data-room, яка міститиме усі оцифровані геологічні дані, наявні на підприємствах та в установах сфери управління ДСГН.

Щоправда, тут усе обмежується невеликими фінансовими ресурсами, які має державна структура для проведення цієї копіткої роботи. Приміром, у Великобританії подібними питаннями опікується не держава, а самі видобувники – інформаційну базу щодо запасів вуглеводнів веде профільна асоціація, у яку об’єдналися учасники ринку. Можливо, і Україні варто піти цим шляхом, а Держгеонадра зможе сконцентруватися над питаннями залучення інвестицій у галузь.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Перейти до вмісту