Держгеонадра вбачають значний потенціал розвитку видобувної галузі у розробці нетрадиційних покладів вуглеводнів та покладів, що залягають на великих глибинах
Враховуючи сучасний стан ресурсної бази та необхідність не тільки стабілізувати, а й наростити видобуток вуглеводнів, голова Держгеонадр Роман Опімах та голова правління НАК «Надра України» Тарас Кузьмич, поставили підпорядкованим підприємствам завдання по обґрунтуванню перспективних напрямків геологорозвідувальних робіт, пов’язаних з освоєнням нерозвіданого ресурсного потенціалу великих глибин, карбонатних відкладів, приштокових зон та нетрадиційних покладів. Це дозволить наростити ресурсну базу, а в результаті збільшити власний видобуток вуглеводнів.
«Враховуючи високу розвіданість надр України, та усвідомлюючи потенціал розвитку проєктів, пов‘язаних із видобуванням покладів нафти і газу, що залягають на великих глибинах — більше 5 кілометрів, було прийнято рішення запропонувати підприємствам вивчити можливості освоєння великих глибин та нетрадиційних покладів вуглеводнів, — зазначив Роман Опімах. — Такі проєкти пов‘язані із більшими ризиками, зокрема потребують значних фінансових вкладень. Водночас, саме за такими проєктами ми вбачаємо великий потенціал до розвитку галузі та досягнення газової незалежності нашої держави».
На основі аналізу геолого-геофізичних матеріалів, результатів буріння та фактичного видобутку вуглеводнів ДП «Укрнаукагеоцентр» ПрАТ «НАК «Надра України» були детально вивчені фільтраційно-ємнісні властивості порід колекторів, обґрунтовані термобаричні умови та проведена переоцінка прогнозних ресурсів глибокозанурених горизонтів у Східному нафтогазовидобувному регіоні.
За результатами геолого-розвідувальних робіт, що проводились протягом останніх 25 років, в межах нових площ ДДЗ та й України в цілому, підприємствами, що проводили пошукові роботи, були відкриті дрібні та дуже дрібні, за величиною запасів, родовища нафти і газу. Виключенням є Кобзівське родовище.
«Слід зауважити, що бурінням структури досить добре вивчені до глибини 5,5км, тому основні перспективи відкриття нових покладів із значними запасами, на нашу думку можуть бути, пов’язані із відкладами нижнього відділу кам’яновугільної та верхнього відділу девонської системи, які в центральній найбільш зануреній частини Дніпровсько-Донецької западини, залягають в межах глибин 5,5-7км», — наголосив Тарас Кузьмич.
«Як показує світова і вітчизняна практика, в регіонах, де проводилось надглибоке буріння, при дослідженні продуктивних горизонтів в інтервалі зазначених глибин були отримані значні промислові припливи вуглеводнів, які вказують на перспективи глибокозалягаючих горизонтів, — додав Роман Опімах».
Зокрема, за даними спеціалістів ДП «Укрнаукагеоцентр», лише за останні роки, при випробуванні свердловин на Котелевському (№15), Семиренківському (№17), Кошевойському (107біс), Комишнянському (23, 51), Березівському (200, 201) в інтервалі глибин 5600-6600м та ін. були отримані промислові припливи газу дебітом 350 тис.м3/д. Свердловини введені в експлуатацію і стабільно працюють із високими дебітами.
В результаті проведеної роботи, враховуючи результати випробування та дослідження свердловин, якими розкриті продуктивні горизонти в інтервалі глибин нижче 5,5 км виконано кількісну оцінку прогнозних ресурсів в межах серпуховсько-верхньовізейського, нижньовізейсько-турнейського і верхьо-девонського нафтогазоносних комплексів, що загалом склала – 1,1 трлн. м3 газу. Це свідчить про необхідність проведення подальших геолого-розвідувальних робіт для реалізації перспектив відкриття нових покладів і родовищ на великих глибинах.
На наступному етапі, вважають фахівці, необхідно зконцентрувати зусилля на освоєння «важковидобувних» ресурсів, пов’язаних з карбонатними колекторами та нетрадиційними покладами.
Матеріал підготовлено разом із прес-службою ДП «Укранаукагеоцентр»