[vc_row height=”small” columns_type=”small”][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”6380″ size=”medium” align=”center”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]Казенне підприємство «Кіровгеологія» — в Україні єдина державна компанія, яка виконує спеціалізовані геологорозвідувальні роботи на уран та іншу стратегічну сировину.

Підприємство має понад сімдесятирічний досвід проведення геологічних, радіоекологічних та інженерно-геологічних робіт на всій території України та за її межами.
Історія існування Казенного підприємства «Кіровгеологія» починається з 3 листопада 1947 року, коли наказом Міністра Геології СРСР № 166 було створено Кіровську територіальну експедицію з цільовим призначенням пошуків та розвідки уранових родовищ в межах України, Білорусі, Молдови та частини областей Російської Федерації.

Після декількох реорганізацій та зміни назв територіальної експедиції, наказом Держкомгеології України від 28 липня 1998 року № 1065 «Про перетворення  державних підприємств в Казенні» було створено Казенне підприємства «Кіровгеологія», що є правонаступником Державного геологічного підприємства «Кіровгеологія» та належить до сфери управління Державної служби геології та надр України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 810-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної служби геології та надр» і є підзвітним йому.
Уже наприкінці 1944 року було відкрито перше велике Первомайське родовище урану в Україні. У липні-серпні 1945 року було відкрито друге в Україні велике Жовторіченське родовище урану.

У 1955 році було відкрито Девладівське родовище урану у буровугільних еоценових відкладеннях. У процесі розвідки Девладівського родовища, технологічними дослідженнями руд було встановлено, що високу вилученість дає обробка урану слабким 3-5% розчином сірчаної кислоти. Це було підставою у 1957 році для групи співробітників Кіровської експедиції запропонувати вперше метод підземного вилуговування для відпрацювання родовищ подібного типу.

У жовтні 1964 року у межах Кіровоградського блоку Українського щита було виявлено перше промислове родовище урану — Мічурінське. Це дало підставу для оцінки ураноносності всіх районів за межами розвитку залізистих формацій.
За понад 70 років існування «Кіровгеології» пройдено понад 5000 м стовбурів шахт і 114500 м горизонтальних гірничих виробок.
Після аварії на Чорнобильскій АЕС «Кіровгеологія» проводила детальне радіоекологічне обстеження Києва, Кишинева, Мінська, Гомеля, Брянська, ряду обласних і промислових міст України та курортних зон на радіоактивне забруднення. Проведено буріння свердловин в активну зону зруйнованого реактора Чорнобильської АЕС.

З 1987 року, відповідно до Програми з конверсії військово-промислового комплексу, підприємством «Кіровгеологія» були розпочаті геологорозвідувальні роботи на золото, рідкісні метали, графіт, будівельні матеріали.
На Українському щиті були виявлені і оцінені 4 родовища золота: Балка Широка, Майське, Юр’ївське і Сурозьке. Виявлено й оцінено великі родовища літію Полоховське, Станковатське та Надія, які утворюють Шполянсько-Ташлицький рідкіснометалевий рудний район. У Побужжі виявлено і розвідано Зарічну ділянку Завалівського родовища графіту.

КП «Кіровгеологія» — активний член Міжнародної співдружності країн з уранової геології. Вона обмінюється інформацією з усіма провідними країнами-продуцентами урану — Канадою, Австралією, США, Росією, Казахстаном, Узбекистаном, ПАР, Нігерією, Намібією і іншими. Бере участь у роботі МАГАТЕ і ЄВРОАТОМу та надає інформацію для “Червоної книги”.
Вся історія існування «Кіровгеології» — це роки вдосконалення геологорозвідувальної техніки, передового досвіду та постійного розвитку живої творчої думки.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]