[vc_row][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”16161″ size=”medium” align=”center”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]Українське Полісся багате на коштовне каміння, представлене різними мінералами: берилом, топазом, кварцом, опалом, бурштином. Короткі відомості про берил і топаз подано нами вище, окрема сторінка альбому присвячена бурштину. Тому тут ми розглянемо лише різновиди кремнезему.

У геологічних комплексах Волині діагностовано такі різно¬види кварцу: гірський кришталь, аметист, цитрин, рожевий кварц, димчастий кварц, моріон, тигрове, котяче та соколине око, халцедон, кварцин, лютецит, які формують чимало приховано- кристалічних, часто натічних різновидів – власне халцедон, кахолонг, сердолік, сардер, агати, онікс, моховий агат.

Унікальним родовищем моріону є камерні пегматити Коро- стенського плутону. Коли мова йде про моріон, мінералоги зазвичай мають на увазі великі добре огранені кристали, наприклад, із пегматитів Волинського родовища (Володарськ- Волинський (тепер Хорошівськмй) р-н, Житомирська обл.), проте мало хто знає, що чорний кварц є в багатьох відмінах гранітів рапаківі, що вміщують п’єзокварцові пегматити або розвинені у Коростенському плутоні поза межами родовища.

На Волинському родовищі основна маса кристалів моріону та інших різновидів кварцу приурочена до заноришів, де вони знаходяться в пухкому або щільному агрегаті, складеному з окремих кристалів, інколи їхніх зростків, уламків кварцу і польових шпатів, зцементованих опалом, халцедоном, кварцом, глиною. Розміри кристалів різні. Поряд із дрібними індивідами (частки або перші сантиметри) є гігантські кристали масою 10 тонн і більше, довжиною до 3 м і до 2 м у перетині. Кристали зазвичай одноголові, обламані у прико-реневій частині.

Поверхня сколу нерівна, часто покрита головками кварцу регенерації. Обрис кристалів видовжений (стовпчастий) або ізометричний, інколи сильно видовжений. Габітус призматичний, ромбоедричний, призмо-ромбоедричний. Поряд зі звичайними кристалами кварцу в заноришах є спотворені, які виникли внаслідок регенерації уламків кварцу за Т < 350°С, скіпетроподібні кристали й агрегати так званого рисового кварцу. Грані кристалів кварцу зазвичай негладкі, тобто мають рельєфні ускладнення (скульптуру).

Більшість кристалів візуально мають зональну або зонально-секторіальну будову. Важлива роль в анатомії кристалів кварцу належить різноманітним двійникам. Нездвійниковані кристали — мінералогічні рари¬тети на родовищі.

Жильний кварц, попри значне поширення в надрах України, залишається недостатньо вивченим з точки зору сучасних вимог до кварцової сировини. За даними Д.С. Черниш, Ленчинське родовище (Новоград-Волинський р-н на Житомирщині) за багатьма ознаками спроможне конкурувати із закордонними родовищами. Кварц із цього рудопрояву (запаси > 585 тис. т) має найнижчий вміст ізоморфних та механічних домішок і включень мінералоутворювальних флюїдів, найбільш досконалу структуру і прозорість, мінімальну концентрацію Al-Nа та Аl-Li центрів, шкідливих для сировини, а також летких компонентів H, N, С та Н20, що містяться у вакуолях.

За комплексом рентгено- структурних, люмінесцентних, оптичних та інших оціночних характеристик кварц із Ленчинського рудопрояву стоїть в одному ряду із еталонними зразками йота-кварцу (США) та кварцу з родовищ Уралу (Додо, Уч-Шор), що використовуються для виплавлення і вирощування штучних кристалів п’єзокварцу.

Досить частим у породах Волині є опал. Він значно поши¬рений у корі вивітрювання базальтів, відомий у доордовицьких та верхньокрейдових відкладах. Опалом складені скелетні ґратки кремнеорганізмів – спікули губок, радіолярії тощо (опалові спікули губок утворюють опалові тези), а також глобулярна кремнеземова речовина сеноманських трепелів. На території Волині також відомі чорні докембрійські опали з камерних пегматитів, що містять до 3,9 % органічної речовини.

Газ, отриманий унаслідок прожарювання чорних опалів, складений воднем, азотом, метаном, етаном та іншими вуглеводнями, молекулярна вага яких знаходиться у межах 60-115.

У базальтах Волині трапляються агати з середнім розміром мигдалин 3×5 см. Агат – це тонкосмугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою. Агати поширені в Рівненській обл. (кар’єри Янова Долина, Берестовець, Полиці, Іванчі, Рафалівка).

У пегматитах Волині також виявлені натічні утворення халцедону, насичені включеннями голчастого гетиту. У зрізах вони золотисто-жовтого, жовто-коричневого кольору і дуже схожі на тигрове око, в кабошоні грають переливами і цікаві як виробний камінь.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]