«Метали майбутнього» у фокусі уваги

02 Березня 2021

Роман Опімах розповів про потенціал видобутку літію та кобальту в Україні кореспондентам спеціалізованого видання про ринок електроенергії ExPro Electricity

Держгеонадра презентували «преміум-об’єкти», що містяться в Інвестиційному атласі надрокористувача і належать до «металів майбутнього» – літій, кобальт, нікель, титан та інші. Їх видобуток вимагає значних капіталовкладень та сучасних технологій. Держгеонадра мають намір залучати інвестиції до розробки цих категорій корисних копалин.

«Нині спостерігається значний попит на “метали майбутнього” на світовому ринку. Україна має величезний нерозкритий потенціал з видобутку літію та кобальту – це та ніша, де ми можемо стати серйозним гравцем на Європейському ринку, вийти на провідні позиції у світі, залучати інвестиції, створювати переробні підприємства та нові робочі місця», – повідомив Роман Опімах.

Відомі два родовища та дві попередньо розвідані ділянки літієвих руд, а також низка рудопроявів літієвої мінералізації. Це надлегкий метал, що використовується для виготовлення батарей живлення телефонів, комп’ютерів і електромобілів, а також для спеціального скла й кераміки. Сьогодні літій в Україні не видобувається, заліцензованим є одне родовище. Держгеонадра пропонують інвесторам два об’єкти з покладами літію: родовище Шевченківське та ділянку Крута Балка, а також займаються підготовкою для виставлення на аукціони ділянки Доброї.

Видобувні запаси кобальту в Україні обліковані на 11 родовищах і становлять 8,8 тисяч тон, проте нині лише одне розробляється. Основним сферами застосування кобальту є металургія (для виробництва сплавів), хімічна та скляна промисловість. Державна служба геології та надр підготувала три об’єкти з покладами руд кобальту та нікелю в Інвестиційний атлас надрокористувача. 12 березня відбудуться електронні торги по Карнаухівській ділянці надр з покладами залізних, кобальтових та нікелевих руд. Об’єкт площею 250 гектарів знаходиться в Дніпропетровській області, пропонується для геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки.

«Реалізація таких проєктів потребує додаткової розвідки, застосування сучасних технологій, які в Україні сьогодні відсутні, а також суттєвих інвестицій. Навіть на етапі геологічного вивчення потрібно близько 3–4 млрд грн. Це важливе завдання, виконання якого забезпечить вітчизняну промисловість власною сировиною», – пояснив очільник Служби.

Нагадаємо, держава стимулює великі інвестиції в добувну промисловість – у грудні 2020 року ВРУ прийняла Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями». Його норми передбачають стимулювання видобування лише з метою подальшої переробки або збагачення корисних копалин на території України. Закон посприяє переходу до більш технологічного експорту, створення доданої вартості та нових робочих місць.

Перейти до вмісту