[vc_row height=”small” columns_type=”small”][vc_column][vc_column_text]Писемні джерела свідчать, що мінералогічні дослідження в Українських Карпатах мають тривалу і непросту історію, оскільки протягом довгого часу цей регіон перебував у складі різних держав. До другої половини XX ст. їх проводили австрійські, угорські і польські геологи.
Внаслідок цих робіт були отримані важливі мінералогічні дані про окремі геологічні утворення української частини Карпат і наприкінці XVIII – на початку XIX ст. з’явилися перші узагальнювальні праці з мінералогії цього регіону. Потрібно також згадати про перші розробки корисних копалин в Українських Карпатах – видобуток золота у XII ст. у так званих турецьких (за іншими даними – кельтських) штольнях біля м. Берегово у Закарпатті.
Вважають, що карпатське золото розроблялося ще давніше (в Українських Карпатах знаходять залишки гідравлічних споруд римлян для видобутку золота – аругії), а можливо і ще раніше, оскільки в сусідніх районах Трансильванії і Словаччини видобуток міді та золота проводився ще близько 2000 років до нашої ери.
Систематичне вивчення мінералогії Українських Карпат розпочалося у другій половині XX ст. Тоді найбільший внесок у вивчення мінералогії Українських Карпат було зроблено колективами львівських мінералогів під керівництвом Є. К. Лазаренка.
Достатньо назвати декілька фундаментальних видань того часу «Мінералогія осадочних утворень Прикарпаття» (Лазаренко Є. К., Габінет М. П., Сливко О. П., вид-во Львів. ун-ту, 1962), «Минералогия Закарпатья» (Лазаренко Е. К., Лазаренко 3. А., Барышников 3. К., Малыгина О. А., изд-во Львов. ун-та, 1963), «Минералогия и петрография Чивчинских гор, Украинские Карпаты» (Матковский О. И., изд-во Львов. ун-та, 1971).
Нині дані з мінералогії Українських Карпат узагальнено в циклі робіт під назвою «Мінерали Українських Карпат» (1990, 1995, 2003, 2011, 2014). У 2002 р. опубліковано працю «MineralsoftheCarpathians» (ed. S. Szakall,Publ.House. «Granit», Prague), в ЯКІЙ наведено стислу характеристику мінералів Українських Карпат. Окрім вказаних праць опубліковано ще десятки інших монографічних робіт і більше тисячі статей з мінералогії Українських Карпат. Головне за цей час в Українських Карпатах було відкрито понад 100 мінералів, раніше не відомих у регіоні. Понад 50 із них – це єдині знахідки в Україні. Все це разом засвідчує хороший стан вивченості мінералогії Українських Карпат.
Нині число мінеральних видів і різновидів тут нараховує близько 350 найменувань. їхній загальний розподіл за окремими класами близький до розподілу мінералів у всьому Карпатському регіоні, на території України, а також у земній корі. Дещо більше в Українських Карпатах сульфідів, сульфатів, простих речовин, карбо¬натів, але поки що не виявлені представники ряду класів мінералів
(ванадати, хромати та ін.).
В Українських Карпатах відкрито світу такі мінеральні види як калушит (сингеніт) і карпатит, а також морфологічний різновид бариту — волнін. Калушит (К-Са сульфат) виявлено у соленосних відкладах Передкарпаття біля м. Калуш на початку 1870 рр. Дослідник цього мінералу Й. Румф назвав його у 1872 р. калушитом, а дещо раніше, цього самого року, з’явилася публікація В. Зефаровича, в якій цей мінерал описано під назвою сингеніт. Таким чином, майже безпідставно калушит став синонімом сингеніту.
Карпатит як новий органічний мінерал був відкритий Г. Л. Піо- тровським у 1955 р. Він пов’язаний із ртутними рудопроявами Закарпаття.[/vc_column_text][us_separator size=”small”][us_single_image image=”16527″ size=”full” align=”center” lightbox=”1″][us_separator size=”small”][vc_column_text]Волнін – різновид призматичних кристалів бариту, індикаторною ознакою яких є значне видовження вздовж осі [001], водночас здебільшого із незначним розвитком уздовж осі [100]. Він трапляється в окремих місцях Берегівського горбогір’я в Україні (Східні Карпати: рудопрояви Берегове, Мужіїво) і декількох рудопроявах Спішсько-Гемерського рудогір’я в Словаччині (Західні Карпати). Такий барит у 1817 р. К. Габерле помилково описав як шпатоподібні кристали гіпсу. Дещо пізніше А. Вольний (на той час директор фабрики галунів у с. Мужіїво) надіслав подібні зразки з ріолітових туфів біля с. Мужіїво для дослідження професору хімії Будапештського університету Й. Йонасу, який описав отримані кристали як новий мінеральний вид і назвав його у 1820 р. на честь А. Вольного волніном. Й. Йонас вважав, що це сульфат невідомого лужного металу, подібного до барію чи стронцію. Тільки в 1822 р. французький дослідник Ф. Бедан, який подорожував Карпатами, визначив, що волнін – це морфологічний різновид кристалів бариту.
Ще два мінерали були вперше відкриті в українській частині Карпат: сколіт – змішаношаруватий силікат, виявлений К. Смулі- ковським у 1936 р. у пісковиках околиць м. Сколе у Передкарпатті, і Мп-феристильпномелан – різновид стильпномелану, виявлений на початку 1960-х рр. О. І. Матковським у силікатно-карбонатних манганових рудах Чивчинських гір.
У 2018 р. список карпатських мінералів поповнився ще двома незвичайними знахідками: вюртцитом l0Н і цинковольтаїтом. Обидва мінерали знайдені на Мужіївському золото-поліметалічному родовищі, вони є першими знахідками в Україні і представлені дрібними, але добре утвореними багатогранниками. Вюртцит 10Н утворює пірамідальні кристали, вершини пірамід чи основа яких ускладнені багатогранниками сфалериту. Кубічні кристали цинко- вольтаїту містять до 10-12 мас. % ZnO.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]