Позбутися уранової залежності від північного сусіда

11 Серпня 2020

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах розказав «Урядовому курєру» які кроки необхідно здійснити для подолання уранової залежності від Росії. Матеріал Світлани Ісаченко подаємо без змін.

Україна входить у десятку країн з найбільшими запасами урану. Але зовнішнє постачання уранового концентрату становлять 70% сировинних потреб атомних електростанцій — стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Левову частку імпорту зосередила у своїх руках Росія.

Тому на порядку денному енергетичної безпеки нашої держави — позбутися залежності від Росії в забезпеченні українських атомних електростанцій необхідною ресурсною базою.

«Фактично йдеться про те, що ми дозволяємо північному сусідові й надалі контролювати базовий сектор життєдіяльності нашої держави, до якого належить вітчизняна енергетика. АЕС забезпечують 50% внутрішнього виробництва електроенергії. Тому збільшення видобутку урану можна зарахувати до пріоритетів розвитку енергетичної галузі й загалом економіки країни, — розказав Роман Опімах журналістам. — Тільки залучивши у промислове освоєння нові уранові родовища, можна досягти імпортозаміщення енергетично важливої сировини. Це один із пріоритетів державної політики, визначений в Енергетичній стратегії-2035».

Держгеослужба видала спеціальні дозволи на розроблення дев’яти ділянок надр із покладами уранової руди. Чотири з них розробляє державне підприємство «СхідГЗК» (м. Жовті Води).

Багатомільйонні інвестиції в нарощення видобутку урану на додаткових об’єктах готові зробити і приватні українські компанії. Відповідно до спецдозволів розпочато геологічне вивчення Сурської площі уранових руд у Дніпропетровській області з перспективою їх видобутку.

«Постійно наголошую, що із правом на промислову експлуатацію надр підприємство незалежно від форми власності отримує значні обов’язки. Серед них забезпечити раціональне й ефективне надрокористування на основі сучасних природоощадних технологій і належного технічного оснащення», — зазначає Роман Опімах.

Головне питання будь-яких геологічних і гірничих робіт полягає в дотриманні балансу між промисловими потребами й екологічною безпекою під час розроблення корисних копалин. Уранових родовищ це стосується передовсім, а тому держава особливо їх контролює. У Держгеослужбі наголошують, що на аукціони для придбання спецдозволу допускають лише ті підприємства, які мають методики і технології геологічного вивчення та використання надр з дотриманням усіх гірничотехнічних, інженерно-геологічних, екологічних нормативів і стандартів.

Для дослідно-промислового розроблення уранових покладів на Сурському родовищі обрано сучасний метод свердловинного підземного вилуговування. МАГАТЕ визнало його найбільш екологічним, оскільки, на відміну від шахтного способу, видобуту руду не піднімають на поверхню. Тож зовсім немає рудного пилу із забрудненням повітря і ґрунтів.

Триває процедура оцінки впливу на довкілля запропонованих інвестором технологій гірничих робіт. Спосіб видобутку, ймовірні екологічні й соціальні наслідки видобувної діяльності на Сурській ділянці вивчають органи місцевого самоврядування і громадськість. Промислові роботи розпочнуть лише після позитивної оцінки впливу на довкілля та відкритих громадських слухань.

«Варто пам’ятати, що розвиток виробничих об’єктів — це завжди потужний економічний поштовх. Створюються робочі місця, податки надходять у державний та місцеві бюджети», — наголошує голова Держгеослужби України Роман Опімах.

Джерело: «Урядовий кур’єр»

Перейти до вмісту