Триває цикл інтерв’ю з новими спеціалістами у складі Державної службі геології та надр України. Сьогодні говоримо з начальником Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів та міжнародного співробітництва Анною Хтемою.
1. Розкажіть про Ваш попередній досвід роботи (у галузі)
Закінчила геологорозвідувальний факультет Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за спеціальністю «Геологія нафти і газу». Також пройшла навчання за міжнародними освітніми програмами Petroleum Resources Management System, Petrel: Fundamentals, Geology, Reservoir Engineering. За моїми плечима майже двадцятирічний досвід роботи як в державному секторі, Чернігівське регіональне державне нафтогазове геологічне підприємство, Чернігівське відділення УкрДГРІ, ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України», так і в приватних видобувних компаніях. Розпочинала свій шлях на посаді техніка-геолога, а останні роки працювала в управлінській команді групи компаній як головний геолог зі стратегічних питань. Геологія — це велика фундаментальна галузь науки, яка об’єднує значний комплекс знань: від утворення Землі, її розвитку і до процесів, які досі відбуваються в надрах нашої планети, враховуючи той вплив, який наразі здійснює людство. Тому особисто для мене геологія – це поєднання інженерії та філософії, адже існує занадто багато питань пов’язаних з процесами, які відбуваються в надрах, на які і досі відсутні однозначні відповіді. Варто відзначити, що виключно завдяки відданій багаторічній праці моїх батьків-геологів, геологія стала і моєю професією, без якої вже важко уявити своє життя.
2. Як можете охарактеризувати проблемні питання напряму, за який відповідальні?
Однією з найбільших проблем, з якою мені довелося зіткнутися, очоливши Відділ, були численні скарги від надрокористувачів щодо затримки термінів розгляду поданих документів. Значна кількість заяв тривалий час залишалася без відповіді, і нам потрібно було докласти надзвичайних зусиль, аби вивчити документи та розглянути їх у найкоротший термін. Загалом, оперативність відповідей значною мірою залежить від взаємодії між структурними підрозділами Держгеонадр. На початку це також створювало певні проблеми, оскільки всі звикли, що робота між підрозділами Служби не відрізнялася особливою швидкістю. Процедура надання спеціальних дозволів на користування надрами для різних корисних копалин вимагає фахового, зваженого та неупередженого підходу. Наприклад, опрацювання заяви на отримання спеціального дозволу з метою геологічного вивчення корисної копалини місцевого значення, і заяви на внесення змін та розширення меж існуючого спеціального дозволу на корисну копалину загальнодержавного значення суттєво відрізняються у термінах розгляду поданих матеріалів. Тому що опрацювання заяв — це комплексний процес, під час якого необхідно врахувати всю наявну геологічну, юридичну та дозвільну інформацію для прийняття остаточного рішення.
Окрім цього, слід зазначити, що заяви, які подають надрокористувачі до Держгеонадр, часто не відповідають вимогам діючого законодавства: некомплектність документів, наявність неточностей та помилок при їх оформленні – це ті «болючі» питання, які ми вирішуємо шляхом впровадження сервісу «Єдине вікно надрокористувача».
3. Перші три кроки/рішення на новій посаді.
Першим важливим кроком, реалізованим на посаді, стало створення Єдиного вікна надрокористувача. Головні спеціалісти нашого Відділу попередньо ознайомлюються та аналізують наявні документи на отримання, продовження дії, розширення меж, внесення змін до спеціального дозволу, а також внесення змін до Угоди про умови користування надрами в частині внесення змін до Програми робіт, надають детальну консультацію кожному окремому надрокористувачу щодо підготовки коректного та комплектного пакету документів. Робота сервісу посприяла зменшенню кількості відмов і суттєво пришвидшила процес взаємодії між бізнесом і державою.
Другим, не менш важливим кроком, стало налагодження процесу системних засідань Робочої групи для попереднього розгляду питань щодо внесення змін до угод про умови користування надрами. Раніше відповідальний виконавець Служби самостійно приймав рішення щодо готовності, комплектності, обґрунтованості поданого надрокористувачем пакету документів для подальшого розгляду його на Робочій групі, тому в цьому процесі уникнути суб’єктивізму було неможливо. Ми принципово змінили підхід: наразі всі документи, що надходять від надрокористувачів, передаються на розгляд Робочої групи, яка вже за результатами фахового та комплексного опрацювання матеріалів приймає відповідне рішення щодо можливості внесення змін, відмови у прийнятті такого рішення або, у разі відсутності достатніх обґрунтувань та підтверджуючих документів, питання розгляду переноситься на наступну Робочу групу. За результатами проведення Робочої групи формується протокол, який публікується на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Крім того, ми письмово інформуємо надрокористувачів про прийняті рішення та, у разі необхідності, просимо надіслати до Держгеонадр додаткові обґрунтування та/або підтверджуючі документи.
Разом з цим, здійснили «ревізію справ», які залишалися на розгляді у Службі з попередніх років і по яких надрокористувачам з різних причин не були видані бланки спеціальних дозволів. Зараз триває робота щодо з’ясування причин, обставин та можливих варіантів вирішення таких питань.
4. Чи маєте програму роботи на більш тривалий період? Які напрями будуть пріоритетними у Вашій роботі?
Протягом року плануємо запровадити регулярну роботу Робочих груп з питань надрокористування, без затримки строку розгляду заяв. Це пріоритет, оскільки Держгеонадра працюють над забезпеченням оперативного та якісного сервісу для учасників видобувної галузі.
Також вкрай важливим є забезпечення зрозумілої, прозорої та доступної процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами. Плануємо започаткувати регулярне інформування надрокористувачів щодо можливості реалізації їх законних прав у частині ефективного та раціонального користування надрами, це стосується, зокрема, і розширення меж діючих спецдозволів, і внесення змін до них.
Окремим напрямом роботи є доопрацювання законодавства з метою полегшення процедур для отримання спецдозволів на геологічне вивчення корисних копалин місцевого значення. Прагнемо зменшити адміністративне навантаження на інвесторів та бізнес, а також створити сприятливі та прозорі умови роботи у видобувній галузі.
5. Чи є потреба підсилити/оновити кадровий склад працівників?
Наразі Відділ використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів та міжнародного співробітництва — це той колектив, у якому залишилися працювати всі головні спеціалісти, які працювали тут у попередні роки. Я не ставлю під сумнів їх компетенцію, досвід і професіоналізм.
Разом із запуском Єдиного вікна спеціалістам Відділу доводиться розподіляти свій робочий час з урахуванням того, що необхідно вчасно опрацьовувати вже подані заяви, а також приділяти належну увагу надрокористувачам, які звертаються за консультаціями. Зараз у Відділі працює тільки по одному головному спеціалісту для опрацювання матеріалів за певним напрямом (корисні копалини місцевого значення, металічні/неметалічні корисні копалини, підземні води, вуглеводнева сировина, тверді горючі корисні копалини). Станом на початок 2020 року діючих спеціальних дозволів існує більше трьох тисяч, а щороку до Відділу надходить близько двох тисяч заяв, та, відповідно до вимог Порядку, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення та внесення до нього змін, наявність тільки п’яти головних спеціалістів критично мало. На моє переконання їх має бути принаймні удвічі більше. Отож, ми розглядаємо можливість підсилення кадрового складу, зокрема і за рахунок залучення до роботи молодого покоління фахівців.