Сформовані рекомендації для реформування Служби, управління геолінформацією здійснення геологічного контролю тощо

З метою посилення інституційної та технічного потенціалу Держгеонадр було проведено аналіз функціоналу Служби. В результаті запропоновано комплексний план реформування, спрямований на створення сучасної та прозорої геологічної служби, покращення управління геолінформацією та здійснення заходів контролю, створення умов для уникнення конфлікту інтересів, підвищення довіри з боку суспільства й бізнесу. Загалом реформа спрямована на удосконалення ефективності та якості управління галуззю, сприяння залученню інвестицій і впровадженню екологічного підходу.

«Ми вдячні міжнародним фахівцям за детальну оцінку та запропонований план реформування Держгеолслужби. Багато з рекомендацій вже зараз перебуває на стадії імплементації. Це, насамперед, оптимізація процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами за принципом «єдиного вікна» та надання доступу до геологічної інформації. Для впровадження більшості інструкцій необхідне стабільне фінансування потреб галузі. У цьому питанні також є вагомі напрацювання – ми підготували законопроєкт актуалізації Загальнонаціональної програми розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року та пропозиції для внесення змін до інших законів. Таким чином після завершення війни буде створене джерело фінансування для сталого розвитку галузі», – коментує Голова Держгеонадр Роман Опімах.

Основні рекомендації запропонованої альтернативи стосуються таких напрямів роботи Служби:

• Стратегічне планування та фінансування потреб галузі;
• Управління геологічною інформацією;
• Підвищення якості роботи геологічного контролю;
• Оптимізація процедури надання спецдозволів – функціонування Держгеонадр за принципом «єдиного вікна»;
• Створення ефективного та прозорого механізму з моніторингу сплати ренти;
• Реорганізація і корпоратизація держгеолпідприємств;
• Покращення процедури з проведення ОВД.

Особливу увагу експерти приділили управлінню геологічною інформацією.Вони зазначають, що Україна рухається в правильному напрямі, працюючи над її оцифруванням, удосконаленням процедури доступу до даних та над розробкою цифрових інструментів. Водночас у звіті наведені рекомендації, як покращити доступу до геолданих. Йдеться, перш за все, про зняття грифу «таємно» з інформації про оцінку запасів корисних копалин, а також про прискорення оцифрування наявних геологічних звітів, підвищення доступу до геологічної інформації, спрощення процедури отримання її в користування. Україна готова створити стійку й оперативну систему доступу до геологічних даних, гармонізувати її з міжнародними стандартами для реалізації економічних і стратегічних цілей держави.

Дослідження є частиною європейського проєкту з Розробки нового Кодексу України про надра, що здійснювалося з урахуванням законодавства країн Європи та її ключових тенденцій, насамперед законопроєкту про критичну сировину (CRM Act). В його основі є курс на здійснення декарбонізації економіки та «зеленого» енергетичного переходу, що породжує безпрецедентний попит на мінерали та метали, які визнані критичними для країн ЄС.

Нагадаємо, Єврокомісія представила законопроєкт European Critical Raw Material Act. Документ вказує на нагальну потребу зменшення залежності та підвищення стійкості важливих ланцюгів постачання мінеральної сировини та продукції її переробки в ЄС, диверсифікації джерел та убезпечення шляхів їх поставок, зокрема через посилення зовнішнього партнерства.