Видобування руди зі збагаченням у комплексні концентрати наразі здійснюється лише на Закарпатті
Голова Державної служби геології та надр України з робочим візитом прибув на Закарпаття. Під час поїздки він відвідав підприємство з видобутку золото-поліметалічних руд і збагачувальну фабрику, оглянув виробничі потужності й ознайомився з процесом збагачення мінеральної сировини.
Вперше з часів незалежності України реалізується масштабний проєкт з видобування поліметалічних руд. У фокусі уваги промислової видобувної компанії – комплексні руди, що містять золото, срібло, свинець і цинк. Товарною продукцією є свинцево-золотий та цинкові концентрати, переробка яких може забезпечити виробництво понад одного мільйона автомобільних акумуляторів на рік та задовольнити потреби держави в імпорті цинку.
«Сьогодні потреби України у свинці та цинку задовольняються за рахунок імпорту, а також частково за рахунок переробки вторинної сировини і отримання на їх основі металевого свинцю, цинку та напівфабрикатів у формі оксидів та сульфатів. Власні запаси металів сконцентровані в рудах комплексних золото-поліметалічних родовищ. Державним балансом корисних копалин України враховано сім родовищ з такими покладами. В той час видобуток руди зі збагаченням у комплексні концентрати наразі здійснюється лише на Закарпатті», – повідомив Голова Держгеонадр Роман Опімах.
У 2019 році компанія завершила будівництво і ввела в експлуатацію гравітаційну збагачувальну фабрику потужністю до 120 тисяч тонн руди на рік, розпочато видобувні роботи першого етапу проєкту – переробки відвалів. Повністю відновлена промислова інфраструктура навколо об’єкту. Станом на сьогодні, активно ведеться модифікація та масштабування виробничих потужностей збагачувальної фабрики. Навесні 2024 року буде відновлений підземний видобуток обсягом 60 тисяч тонн на рік. Компанія планує активно інвестувати в розвідку і розширення ресурсної бази і досягнення своїх стратегічних виробничих показників протягом наступних п’яти років
Стратегічна мета компанії – побудувати один з найбільших поліметалевих об’єктів у Східній Європі, потужністю з переробки не менше 500 тисяч тонн на рік та обсягом запасів достатнім щонайменше на 30 років.
Важливо зазначити, що знаковою подією для економічного розвитку Закарпаття й продовольчої безпеки країни стало видобування влітку цього року кам’яної солі на новому родовищі. За оцінками надрокористувача, запаси корисної копалини можуть на 100% забезпечити Україну технічною і кухонною сіллю, яка в найближчій перспективі буде постачатися для утримання доріг у зимовий період та для закриття потреб населення.
Мінерально-сировинна база Закарпатської області налічує 269 об’єктів обліку. Це ділянки з покладами сировини для будівництва, підземних вод, горючих корисних копалин та інших. 158 ділянок надр надані в користування. У 2021 році до місцевих бюджетів Закарпатської області надійшло понад 8,2 мільйона гривень рентної плати за користування надрами.