[vc_row][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”15838″ size=”medium” align=”center”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]В продовженні рубрики “Мінерали України” сьогодні ми вас ознайомимо з покладами міді.

Самородна мідь України

Історія самородної міді України може сягнути енеоліту – мідно-кам’яної епохи чи мідного віку, який для сучасної території України припадає на IV—III тисячоліття до нашої ери. В цей час серед енеолітичних племен Східної Європи, насамперед на території України, провідна роль належала племенам трипільської культури. Вже ранньотрипільські племена використовували мідні вироби (шила, риболовні гачки, прикраси). Панує думка, що мідний матеріал надходив із Балкано-Карпатського регіону, де були родовища міді і вже існувала її металургія. Однак проведений недавно комплекс досліджень хімічного складу деяких трипільських мідних виробів із археологічних пам’ятників с. Глубочок на Тернопільщині і с. Софіївка на Київщині показав, що вони за основними геохімічними показниками близькі до волинської самородної міді із базальтів.

Історичні й археологічні дані свідчать про те, що волинська самородна мідь була добре відома давнім слов’янам. Про це говорять назви місцевостей (Мидськ, Медищє та ін.) старослов’янського походження (мьдь-мідь), знаряддя праці з давніх поселень та давні базальтові копальні в басейні р. Горинь. Перші ґрунтовні писемні дані про волинську самородну мідь з’явилися в польській геологічній літературі в кінці 20-х рр. XX ст., хоча в деяких публікаціях ще 1887 р. вже згадують само¬родну мідь Волині.

Окрім волинської міді, в Україні відносно недавно відкрито ще декілька багатих рудопроявів самородної міді. Всі ці раніше невідомі рудопрояви було виявлено на Українському щиті. На початку 1990-х рр. минулого століття самородна мідь знайдена серед поліметалевих руд у карбонатних породах докембрію Волинського мегаблоку (рудопрояв Курчиці), а на початку нового тисячоліття – в корі вивітрювання Жданівської ультраосновної інтрузії Бердичівського підняття і в 2003 р. — в корі вивітрювання ультрабазитів Чемерпільської структури Подільського блоку. Рідкісні знахідки самородної міді відомі в Карпатах, Приазов’ї, на Донбасі і Криворіжжі.

На підставі результатів комплексних досліджень самородної міді та супутніх їй мінералів із вище вказаних рудопроявів України можна зробити такі висновки.
У рудопроявах України переважає ксеноморфна самородна мідь, зумовлена значним впливом на форму її виділень середовища кристалізації. Спостерігається значне розмаїття ксеноморфних форм виділень самородної міді — пластинчасті, плівчасті, друзо-, жилко-, дендрито-, грудко-, краплино-, дрото-, губко-, голко- і волосоподібні. Серед дрібних виділень міді часто трапляються досконалі та недосконалі багатогранники, їхні закономірні і незакономірні зростки, дендрити і дендритоїди.

Домінуючим способом росту багатогранників самородної міді України є вільна кристалізація, переважав тангенціальний механізм росту кристалів. Кристали гідротермальної міді з вулканітів Волині росли кубічними шарами, як і кристали гіпергенної міді з рудопрояву Жданівка, тоді як кристали гіпергенної міді з рудопрояву Чемерпіль – октаедричними шарами.
За хімічним складом мідь із рудопроявів України є відносно чистим мінералом, особливо це стосується гідротермальної самородної міді з вулканітів Волинського міднорудного району. Магматична мідь із вулканітів Волині відрізняється підвищеним вмістом домішок Ni, Co, Cr та Fе.

Важливими мінералами-індикаторами самородного мідного зруденіння у вулканітах Волині є самородні залізо і срібло, які мають характерні особливості хімічного складу: залізо збагачене домішками Mn і Cr, срібло – Hg. За кристаломорфологічними ознаками гідротермальна самородна мідь із вулканітів Волині найбільше подібна до самородної міді з мічиганських родовищ (США), що свідчить про близькі умови їхньої кристалізації.

Самородна мідь України належить до декількох генетичних типів: а) гіпогенного (магматичний і післямагматичний гідро-термальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району; б) гіпергенного у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка і Чемерпіль Подільського блоку Українського щита; в) метаморфогенного у докембрій¬ських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського мегаблоку Українського щита.

Не закрито питання про промислове мідне зруденіння для найбільш перспективних ділянок на Волині – Ратнівської і Рафалівської.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]