[vc_row height=”auto”][vc_column][vc_column_text]Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах закликав стимулювати розробку важковидобувних та нетрадиційних покладів вуглеводнів.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row height=”small”][vc_column][us_single_image image=”20530″ size=”full” align=”center”][vc_column_text]При введенні у розробку важковидобувних і нетрадиційних покладів вуглеводнів, а також при розробці шельфу Україна має усі шанси видобувати понад 30 млрд куб.м газу у горизонті десяти років. Про це заявив Роман Опімах під час засідання підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. «Для цього потрібно інвестувати у розробку таких родовищ близько 38 млрд дол протягом десятиріччя. Також важливою умовою є наявність успішних проектів та відкриття нових значних покладів газу, у розмірі щонайменше 300 млрд куб.м», — сказав голова Держгеонадр.
Під час засідання Роман Опімах звернув увагу, що потенціал України у збільшенні видобутку нафти і природного газу полягає у розробці нових покладів вуглеводнів, що залягають на великих глибинах.
«Це дуже капіталомісткі та ризиковані проекти, реалізація яких потребує складних компетенцій, — наголосив Роман Опімах. — Наше моделювання показує, що якщо ціни на ринку лишатимуться на помірному рівні, це приблизно 200 дол за кубічний метр, і не будуть відкриті нові значні поклади нафти і газу, то рівень вітчизняного газовидобування за десять років може скоротитися на 20%. Тобто якщо сьогодні ми видобуваємо 21 млрд куб. м, то у 2028 році це буде 16,5 млрд кубометрів». [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row height=”small”][vc_column][us_single_image image=”20531″ size=”full” align=”center”][vc_column_text]Аналіз світового досвіду показав, що майже всі країни із вуглеводневим потенціалом зацікавлені у тому, щоб видобувати додаткові обсяги вуглеводнів, які не були б розроблені за звичайних умов. Виходячи з цього, державі вигідніше стимулювати компанії вкладати кошти у ризиковані довготривалі проекти, аніж купувати імпортне паливо.
«Ми вивчили методи стимулювання, які широко використовуються у світі. Зокрема, у Техасі та Луїзіані застосовують податкові канікули на два роки або зниження ренти при низьких цінах. У Великобританії – скасування спецподатку, зниження додаткового податку на прибуток. У Нідерландах запроваджують нульову рентну ставку, при цьому участь держави в інвестиціях становить 40%, з гарантією викупу того газу, який видобувається. У Польщі ставка ренти для нетрадиційних покладів становить 1,5% проти 3% для традиційних покладів», — зазначив Роман Опімах.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row height=”small”][vc_column][us_single_image image=”20532″ size=”full” align=”center”][vc_column_text]Які методи стимулювання будуть ефективними для України, — запитання, на яке бізнес та держава повинні разом дати відповідь, переконаний Роман Опімах. Він закликав спільно визначити принципи та створити комфортні умови роботи для усіх учасників ринку.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]