[vc_row height=”small” columns_type=”small”][vc_column width=”1/2″][us_single_image image=”6352″ size=”medium” align=”center”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]25 січня 2018 р. відбулось розширене засідання Президії Академії наук вищої школи України, в рамках якого була заслухана доповідь академіка вищої школи України професора Павлишина Володимира Івановича на тему «100 років Геологічній Службі України». На якому професор зазначив:
– Геологічна Служба України 01 лютого 2018 року відзначатиме 100 років з дня створення, за це століття ми досягли великих успіхів, нам є чим пишатись, наприклад, Український Щит, який є основною рудоносною структурою України найбільш вивчений у світі. Тут відкриті великі родовища титану, урану, мангану, рідкісних елементів, графіту, каоліну, будівельної сировини та інших не металічних корисних копалин. Маю надію, що наша країна зможе досягти значних успіхів у геологорозвідці, завдяки якій буде поповнена мінерально-сировинна база хоча б в 2-3 рази.

З сучасним станом геологічної освіти в Київському університеті і в Україні в цілому учасників зібрання ознайомив професор Михайлов Володимир Альбертович, заступник Комітету з геології та охорони надр, який наголосив, що останнім часом популярність професії різко впала.
– Україні необхідно повернути привабливість професії геолога, а це можливо, при залученні коштів на навчання молодих спеціалістів, збільшення держзамовлення на відповідних фахівців в геологічній галузі. Зважаючи на статистику, в галузі наразі працює 3000 працівників, з них майже 80% похилого віку, а заміни немає. І це величезна проблема на державному рівні.

На засіданні, окрім членів Президії, були присутні заступник Голови Державної служби геології надр України Фощій Микола Васильович, директор ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Михайлов В.А. та співробітники Інституту геології.

Довідка.
Український Щит – займає центральну частину України, складений сильно дислокованими метаморфічними, інтрузивними і метасоматичними утвореннями архею і нижнього протерозою.
З цією унікальною, в металогенічному відношенні, структурою (Українським щитом), точніше його кристалічною основою, пов’язана більшість родовищ металічних корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, благородних і рідкісних металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, металів рідкісноземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, п’єзооптичної сировини,графіту,великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і інші.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]