Затвердження Стратегії ЄС щодо критичної сировини очікується до кінця поточного року
Українська делегація вдруге взяла участь у Raw Materials Week – щорічному заході, організованому Європейською комісією. Широке коло зацікавлених сторін обговорило політику та ініціативи в галузі сировинних ресурсів, забезпечивши огляд поточної діяльності ЄС у цьому секторі.
Під час візиту українська сторона провела консультації з європейськими партнерами з DG GROW щодо виконання Меморандуму про стратегічне партнерство із сировинних ресурсів, укладеному в червні 2021 року між Україною та ЄС. Вже розроблено й затверджено Дорожню карту на 2023–24 рр., якою передбачено проведення 21 спільного заходу, левова частка яких готується за сприянням представництва Єврокомісії в Україні та ЄБРР. Саме співробітництво з країнами-партнерами (серед яких Україна, Канада, Казахстан і Намібія) визначене як пріоритетне проєктом Стратегії ЄС щодо критичної сировини до 2030 року. Також Україну запросили до Critical Raw Material Club, членами якого є країни-виробники та споживачі критичної сировини. Проведення першого засідання заплановане на початок грудня 2023 року в місті Дубаї під час COP28.
«В контексті практичної реалізації Дорожньої карти та на виконання підписаного в Брюсселі минулого року Меморандуму про співробітництво між ЄБРР та Держгеонадрами, цього року Служба розпочала співпрацю з Євробанком щодо модернізації системи поводження й управління геоінформацією, що має сприяти розвитку Державного геологічного веб-порталу, розбудові ІТ-інфраструктури та оцифруванню всього спадку геологічної інформації. Комплексна реалізація цієї ініціативи має сприяти промоції геологічного потенціалу України та спрощеню прийняття інвестиційних рішень надрокористувачами. За підсумками імплементації пілотного етапу, розрахованого до лютого 2024 року, ДПВП «Геоінформ України» заплановано відсканувати п’ять тисяч звітів з критичних мінералів, прив’язати їх до інтерактивної карти з англомовним меню доступу. Також наразі опрацьовується можливість зі спеціалістами підприємства застосування технології чату GPT для роботи з відскановими геологічними звітами», – повідомив Голова Держгеонадр.
Протягом 2023 року Україна провела значний масив «домашньої роботи» з метою адаптації законодавства у видобувній сфері до сучасних передових практик. Верховна Рада України кардинально оновила національне гірниче законодавство, зокрема Кодекс України про надра, а Уряд розробив та прийняв необхідні підзаконні акти. Ключовим елементом реформи є забезпечення зручних і рівних правил доступу до корисних копалин через дерегуляцію та цифровізацію дозвільних процесів.
«Водночас, Україна “тримає руку на пульсі” й аналізує нові тенденції, що відображені в проєкті Стратегії ЄС щодо критичної сировини до 2030 року (European Critical Raw Materials Act). Для цього при профільному комітеті з питань екології в українському парламенті створена робоча група з аналізу положень Акту. Однією з вимог документу є розробка країнами-членами власних національних геологічних програм. В Україні така Програма діє з 2010 року (Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року). Наразі підготовлений проєкт закону з її оновлення (№ 6227)», – розповів Роман Опімах.
Зелений і цифровий переходи наразі є ключовими стратегіями розвитку економіки ЄС, метою є досягнення кліматичної нейтральності. Україна має значний потенціал для забезпечення постачання критичних корисних копалин, які є основою сучасних низьковуглецевих технологій. Крім того, розробка мінеральних ресурсів України сприятиме зменшенню залежності ЄС від поставок з КНР та інших країн з авторитарними режимами влади, що є пріоритетом в політиці країн ЄС.
На території України зосереджені поклади 22 з 34 корисних копалин, які входять до переліку критичних для ЄС. Україна традиційно є однією з 10 провідних країн за видобутком титану, марганцю, цирконію, графіту, а також має підтверджені запаси літію, берилію, рідкоземельних елементів і нікелю. Щоб розробляти родовища критичних мінералів, Україні потрібен капітал і передові технології, максимально безпечні для людей та довкілля. За попередніми оцінками, необхідно інвестувати близько 15 мільярдів євро для розвитку 10 найбільш перспективних проєктів із видобування критичних корисних копалин, їх переробки та налагодження виготовлення продукції всередині України.
Одне з основних завдань в рамках Меморандуму – створення сталих ланцюгів спільного виробництва, переробки та постачання критичних сировинних ресурсів. Україна вже підготувала перелік ділянок надр із критичною сировиною для залучення іноземних інвесторів – Ukraine Critical Minerals Portfolio, що містить описи понад 30 інвестиційних об’єктів. За підтримки французької геологічної служби BRGM, підготовлено монографію «Strategic Minerals of Ukraine and their Investment Attractiveness», що посприяє промоції українського ресурсного потенціалу. Також за напрямом залучення іноземних інвестицій, значною допомогою з боку ЄС було б надання статусу Стратегічних окремим бізнес-проектам в Україні, що має допомогти в отриманні фінансування.
Нагадаємо, Голова Державної служби геології та надр України взяв участь у конференції «РКООН для підтримки гармонізації з ЄС інформації про ресурси з метою забезпечення стійких ланцюгів постачання сировини». Роман Опімах розповів про досвід України з використання міжнародної класифікації оцінки запасів корисних копалин.