Уряд розглянув аналіз витрат держбюджету в сфері надрокористування

08 Лютого 2024

Встановлено, що касові видатки, проведені Державною службою геології та надр України, здійснювалися в межах асигнувань, затверджених у кошторисах

Уряд розглянув звіт Міндовкілля про огляд витрат державного бюджету у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за період 2020–2023 років. Дослідження проводила Робоча група у складі представників Міндовкілля, Мінфіну, Держаудитслужби, Держгеонадр, профільних бізнес асоціацій і наукових установ. Метою було проаналізувати й удосконалити механізм реалізації державної галузевої політики, зокрема процедур надання послуг, підвищення ефективності й результативності управління бюджетними коштами. У підсумку встановлено, що касові видатки, здійснені Державною службою геології та надр України, були в межах асигнувань, затверджених у кошторисах.

Наразі існує низка питань, пов’язаних з фінансуванням та відповідно створенням належних умов для виконання покладених на Держгеонадра функцій. Це потреба належного ресурсного забезпечення, наявність кадрового потенціалу, виконання повноважень у частині УРП, важелі впливу Держгеонадр щодо підприємств, які затримують або не сплачують рентні платежі.

Упродовж двох десятиліть фінансування заходів з організації діяльності Держгеонадр забезпечувалося за рахунок коштів спецфонду держбюджету. Джерелом його формування було 100% плати одержаної за користування геологічною інформацією, що є державною власністю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2001 № 702 «Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри», яка була скасована в липні 2023 року. Водночас, Держгеонадра забезпечили наповнення державного бюджету обсягом 5,4 мільярди гривень протягом 2020–2023 років, з яких 2,5 мільярди гривень надійшли в останній рік. Загальні витрати на забезпечення діяльності Служби за весь цей час становили 351 мільйон гривень (або 6,5 %).

За результатами проведеного Робочою групою аналізу визначено наступний ефективний варіант досягнення цілей огляду витрат: 

  1. Формування системного підходу до розроблення законодавчих змін щодо включення плати за компенсацію вартості первинної та вторинної геологічної інформації до складу спецфонду держбюджету. Це не потребуватиме додаткового фінансування, а навпаки зменшить навантаження на загальний фонд Держбюджету України.Варто зазначити, що створення відповідного спецфонду передбачено також Планом заходів до програми Ukraine Facility, нещодавно затвердженої Європарламентом, що передбачає фінансову підтримку України в розмірі 50 мільярдів євро.
  2. Створення важелів впливу на неплатників ренти шляхом внесення законодавчих змін у частині розширення переліку підстав зупинення дії спецдозволу, зокрема за зверненням ДПС щодо наявності податкового боргу з рентних платежів.
  3. Оптимізація функцій Держгеонадр як Державного уповноваженого органу з питань реалізації угод про розподіл продукції (ДУО), зокрема шляхом передачі повноважень ДУО в частині комерційної діяльності суб’єкту господарювання державної форми власності.

Таким чином, буде врегульовано питання стабільного джерела покриття видатків на реалізацію покладених на Держгеонадра функцій і завдань, що сприятиме подальшому реформуванню Служби та перетворенню її на сервісну установу. Зокрема, шляхом продовження цифровізації функцій, переведенню в електронний вигляд вторинної геологічної інформації та технічному запуску електронних державних реєстрів для забезпечення більшої прозорості, доступності та збільшення інвестиційного потенціалу галузі.

За результатами засідання Кабінет Міністрів України розпорядився Міндовкіллю разом з Держгеонадрами опрацювати питання щодо внесення змін до законодавства в частині розширення переліку підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та включення плати (збору) за компенсацію вартості первинної та вторинної геологічної інформації до складу спеціального фонду державного бюджету.

Нагадаємо, з метою посилення інституційної та технічного потенціалу Держгеонадр міжнародні експерти провели аналіз функціоналу Служби.

Перейти до вмісту